Масштаби мародерства у прифронтовому Запоріжжі продовжують вражати. Цього разу знову прославився директор Запорізького регіонального протипухлинного центру (колишній обласний онкодиспансер) Михайло Єсаянц.
В той момент, коли за кілька десятків кілометрів від міста йдуть важкі бої, а в ЗСУ не виключають найближчим часом масованого наступу російських військ на Запоріжжя, коли навіть пенсіонери купують дрони, без яких задихаються захисники України – керівник комунального лікувального закладу цинічно готується «розпиляти» … 103,8 мільйонів (!!!) гривень разом з підставною фірмою з ознаками фіктивності.
Йдеться про тендер на реконструкцію одного з корпусів протипухлинного центру (насамперед — його зовнішнє оздоблення).
Навіщо витрачати на це величезні гроші під час війни?
Але особливий цинізм навіть не в тому, що для реконструкції вибрали будівлю, яка її не дуже потребує, а в самому підході до процесу «розпилу» майже 104 мільйонів.
Усього пару тижнів тому, 20 листопада було оголошено тендер, і вже за 10 днів оголосили переможця – ТОВ «ВІРА ЛТД».
Що ж це за компанія, якій довірили освоювати майже 104 мільйони?
При найближчому розгляді це виявилася фірма-«примара».
На тендер ТОВ «ВІРА ЛТД» подалася з чималим пакетом документів – нібито компанія має і штат у кілька десятків працівників, і будівельну техніку.
Ось тільки все це — фікція.
Компанія «ВІРА ЛТД» не має навіть офісу. Вона зареєстрована у звичайній квартирі за адресою: вул. Дніпровські Пороги, будинок 35, кв. 46.
Згідно з даними з реєстру «Опендатабот», у цій фірмі числяться лише три співробітники.
Але найголовніше – ця «будівельна компанія», яка на паперах існує аж 16 років – за весь цей час майже нічого не будувала, і жодного разу не брала участі в тендерах, навіть невеликих.
І тут – неймовірний успіх: перемога в тендері відразу на 103,8 мільйона!
Ви вірите у такі збіги?
Нагадаємо, що являє собою Запорізький регіональний протипухлинний центр, яким уже 7-й рік керує Михайло Єсаянц.
Багато років лікувальний заклад впевнено тримає планку найгіршого за онкологічним профілем в Україні. І це — незважаючи на величезні фінансові вливання передвоєнних років.
Чого варта лише закупівля кілька років тому найновішого обладнання світового рівня – лінійного прискорювача для лікування раку загальною вартістю понад 150 млн. гривень, та будівництво спеціального корпусу-бункера для нього. Для реалізації цього найбільшого за останні десятиліття медичного інфраструктурного проекту були задіяні бюджети кількох рівнів, і не лише запорізькі.
Але, незважаючи на величезні гроші, які запорізька громада вкладає у протипухлинний центр, він продовжує залишатися місцем із вкрай поганою репутацією.
Тут калічать хворих, а потім залякують їх, щоб вони не скаржилися.
Водночас, запорожці звертають увагу на розкішний автопарк лікарів-онкологів та керівництва на службовій парковці.
Здирництво грошей з пацієнтів тут поставлене на потік, а якість лікування залишає бажати кращого – про це свідчать масові відгуки запорожців, які намагаються за будь-яку ціну виїхати лікувати онкологію в інші міста.
При цьому сам директор Запорізького регіонального протипухлинного центру Михайло Єсаянц відкрито демонструє розкішний спосіб життя, який не можна порівняти з офіційними доходами директора комунальної установи.
Він та його дружина, яка працює в цьому ж центрі, пересуваються на недешевих автомобілях, а до війни кілька разів на рік відвідували дорогі курорти.
Вищезгаданий тендер на 104 мільйони гривень, мабуть, теж покликаний зміцнити не лише корпус лікарні, але й добробут його учасників.
Однак керівник, який зарвався від безкарності, ймовірно, не розуміє, що якщо у мирний час подібні «пустощі» з бюджетними грошима оплачувалися стражданнями хворих, то зараз, коли йде війна на виживання України як держави, подібні «тендери» – це, без перебільшення, гроші на крові наших захисників.
Що ж дозволяє керівнику Запорізького регіонального протипухлинного центру роками безкарно провертати «каламутні» схеми, заохочувати обдирання хворих, випивати в робочий час і навіть оперувати напідпитку?
Таких причин дві.
Перша – це нинішній стан Запорізької обласної ради, яка є засновником та власником протипухлинного центру. Перед війною депутати, яких неабияк «дістали» неефективність та зловживання Єсаянця, збиралися його звільнити.
Проте з початком російського вторгнення обласна рада через низку причин виявилася паралізованою, і за весь час з початку війни не змогла провести жодної сесії, де вирішуються в тому числі й кадрові питання.
Тому, користуючись ситуацією у повній відповідності до приказки «кому війна, а кому – рідна мати», ділки від медицини набивають кишені з безмежним нахабством.
І друга причина – «кришування» керівництва Запорізького протипухлинного центру з боку правоохоронців.
Ми не будемо зараз конкретизувати, хто саме із служителів закону та правопорядку не один рік прикриває медичну мафію в онкоцентрі, однак кожен, хто цікавиться, легко зможе це визначити.
Вищезгаданий тендер на 104 мільйони гривень – це чудова можливість проявити себе – як кажуть, «нова зірка на погони» для прокуратури, Національної поліції, ДСР, НАБУ, НАЗК та інших антикорупційних структур, а також привід застосувати владу для керівництва ЗОВА, облради та депутатів різних рівнів.
Тут є все: і підробка документів фіктивною фірмою, і особливо великий розмір бюджетних коштів, і «роздутий» кошторис.
Як то кажуть, неоране поле роботи для людей у погонах.
І ось тут можна буде помітити: якщо якась з перерахованих правоохоронних структур проігнорує скандал з цим тендером – отже, там і засіли корупціонери-«кришувальники» бізнесу на крові у воєнний час.
Ми ж просимо розцінювати цю публікацію офіційною заявою до правоохоронних органів, та просимо провести перевірку згаданих фактів.
До речі, на спробу нахабно розпиляти за три тижні до закінчення фінансового року майже 104 мільйони бюджетних гривень відреагував голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
Він суворо вказав директору онкоцентру Михайлу Єсаянцю на неприпустимість завищення цін на цю реконструкцію, та попередив про персональну відповідальність. Так що є ймовірність, що цей тендер все ж таки буде скасований.
Подивимося, чи сприйме керівник протипухлинного центру попередження глави ЗОВА всерйоз.
Ми ж, у свою чергу, уважно стежитимемо за цією ситуацією, і обов’язково розповімо про подальший її розвиток.
