Під час спілкування із «Цензор.НЕТ» лідер Радикальної партії Олег Ляшко не скупився на епітети: тут тобі й політична проституція, чорти з рогами, грузинський цирк, троянські коні, московські зозулі та павуки в банці. Кому саме дісталися такі «компліменти» – читайте в тексті.
«ДО ВИБОРІВ Я АРТЕМЕНКА НЕ ЗНАВ»
— Цього тижня Радикальна партія знову була ньюзмейкером: у понеділок із фракції виключили Андрія Артеменка. Ви вже багато говорили про цю ситуацію. Але деякі питання все ж залишилися. Коли ви включали його до списку перед виборами, бачили – біографія не блискуча: працював із Олександром Омельченком, Юлією Тимошенко, був близьким із «регіоналами». Чому ви його все ж взяли? Бо кажуть, що це Сергій Льовочкін вам його в список «рекомендував».
— У мене є прохання: давайте ми не будемо чутки коментувати, да? (дивиться з-під лоба. – О.М.). Якщо ви прийшли брати у мене інтерв’ю, щоб коментувати чутки, то, я думаю, на цьому воно й закінчиться. Давайте говорити про факти…
— Біографія – це факти!
— Та в мене вона теж не занадто світла. І в Мосійчука, і в Лінька, і в Лозового. Один Ісус Христос святий. Всі інші – грішні.
Чому взяли Артеменка? Тоді, ви пам’ятаєте, вибори були після Майдану. Радикальна партія – політична сила, яка об’єднує патріотів. Артеменко був у «Правому секторі». Навіть очолював виборчий штаб Яроша. З метою такого об’єднання ми думали, що він поведе за собою певну частину людей. Чесно кажучи, я його до виборів не знав. Побачилися у вибочому штабі. Познайомив нас Валерій Миколайович Вощевський – тодішній керівник нашого виборчого штабу. Поспілкувався з Артеменком. Колеги про нього розказали. Вирішили взяти, думаючи, як я сказав, що він поведе за собою частину патріотичного середовища. На жаль, сьогодні сталося те, що сталося. Той план, який презентував Артеменко, то ширма. Це план не Артеменка, а Кремля…
— Ви говорили, що він літав до Москви. На узгодження?
— За моєю інформацією, його кілька разів бачили у Мінську під час пересадки на Москву. Це було якраз до оприлюднення цього плану. Тому я звернувся до Служби безпеки, щоб це все розслідували та встановили факти, звідки з’явився цей план не Артеменка, а (на моє переконання) Москви. Бо всі обставини на це вказують — зустріч Артеменка із людьми, пов’язаними із Росією, потім начебто поїздки до Москви, самі ідеї цього плану. Тільки я про це вночі прочитав, ми вдень зібрали фракцію, виключили його, на відміну від всіх інших лідерів. Тимошенко зі своєю «зозулею» Савченко півроку носилася, Порошенко Гончаренка за те, що розмалював Берлінську стіну, теж не виключає. А я дуже рішучий в цьому питанні. Для мене немає значення – мій-не мій. Якщо робить дурню, пропонує антиукраїнські речі, ми одразу рішуче виключаємо із фракції та вимагаємо притягнення до відповідальності.
— Перед тим, як ви виключили його з фракції, Артеменко в одному з інтерв’ю заявив, що Ляшко в курсі цього плану, просто не знає деталей.
— Це не відповідає дійсності. У мене, правда, за три тижні до того була розмова із Артеменком (я розмовляю із кожним депутатом, бо є лідером фракції). Тоді він мені сказав, що має зв’язки в Америці (до речі, не вперше, постійно повторював). Я кажу: «Чудово, давай використовувати, щоб ми могли відстоювати там інтереси нашої країни, доносити нашу позицію». Він сказав, що їде на інаугурацію Трампа, щоб поглиблювати та розширювати ці зв’язки. О’кей. Я обома руками «за». Але якщо йдеться про зв’язки із російською агентурою із оточення Трампа чи із ФСБ, то хай він залишить їх собі і за це відповідає.
А у нас план один. Ми його реалізовуємо понад два роки перебування нашої фракції в парламенті. Коли ви звернете увагу, то не побачите жодного рішення Верховної Ради у питаннях безпеки, оборони, де серед співавторів не було б членів Радикальної партії. Тому що наша позиція полягає в тому, що треба не торгувати Кримом в обмін на Донбас (чи навпаки), а боротися за мир та відновлення суверенітету. Будь-яка війна закінчується миром. Тут є дві дороги: поразки і перемоги. Ми пропонуємо другий варіант. Тому виключили Артеменка, бо він запропонував кремлівський план. Наполягаємо на тому, щоб були розслідувані обставини появи цього документу – хто на нього виходив, як, звідки це все взялося? Ви згадали про Льовочкіна. Я не виключаю там зв’язку із ним, Бойком. Артеменко в інтерв’ю сказав, що він повністю координує свої дії із Наливайченком. А той зараз – у повній співпраці із Тимошенко. Я не виключаю і тут провокацію. Можливо, план, який презентував Артеменко, є планом Тимошенко, із яким вона бігала по вашингтонським туалетам за Трампом?! Колись вона намагалася використати нашого Юрія Шухевича у плані «Шатун». Зараз я не виключаю, що так само хотіла вчинити із Артеменком. Але, незважаючи на це, потрібно мати свій мозок. В даному випадку, це той варіант, коли «немає розуму — вважай, каліка». Так от ми вимагаємо, щоб він склав мандат. На жаль, виявилося, що в нього яйця «не круті, а всмятку», і він відмовився, розказуючи про якусь там свою політичну кар’єру.
— А ще говорив, що треба порадитися із дружиною, яка потім сказала не здавати мандат.
— Дружина – це, звичайно, добре. Був один політичний діяч, який радився із дружиною – Михайло Горбачов. Але потрібно радитися, в першу чергу, зі своєю совістю та серцем…
— І з виборцями.
— Абсолютно правильно – і виборцями. Бо коли він отримав мандат за списком Радикальної партії, але робить речі, які суперечать її політиці та програмним засадам, то будь-який нормальний відповідальний політик має скласти мандат, а не триматися за нього, як «воша за кожуха». Тому, якщо добровільно відмовляється, я зроблю все, щоб забрати мандат.
— Через який механізм?
— Є два варіанти. Перше, через вирок суду. Зараз Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти Артеменка. Правда, я тут ні на що не сподіваюся, знаючи яловість (тимчасова відсутність приплоду в дорослих самиць сільськогосподарських тварин.- Ред.) Луценка та його безрезультативність.
Друге, за моєю інформацією у Артеменка є подвійне громадянство, що заборонено Конституцією України. Тому ми зробимо все, щоб він за це був притягнутий до відповідальності та позбавлений мандата.
— Яке друге?
— Канади.
— Олеже Валерійовичу, у вас спочатку виникли проблеми із Мельничуком, потім – із Вітком. Тепер Артеменко. Чи не забагато зрадників?
— Брак є скрізь. Навіть на виробництві. У нас 22 народні депутати. Із них троє виявилися зрадниками. Це 10 відсотків – не так уже й багато.
Якщо говорити конкретно по кожному, то Вітко куплений Порошенком. Сидить, смердить ліворуч — в секторі БПП. Праворуч сидить ще одна «тушка» Мельничук, якого спецслужби взяли «на гачок» за злочини. Два роки кримінальні справи проти нього не розслідують, бо за це він продався владі.
Коли ти формуєш виборчий список, то люди себе поводять зовсім по-іншому, аніж коли потім потрапляють до парламенту. Знаєте, кожна людина – це жива істота, якій дуже важко пройти випробування водою, мідними трубами, владою та грошима. А я не можу наперед бачити, хто зрадить мене і виборців. Як і заглянути кожному в душу і побачити, що він готовий за гроші продати все святе.
Такі випадки трапляються не тільки в нас, а в інших політичних силах. Згадайте, колись половина фракції БЮТ продалася «регіоналам»…
— До речі, звідти і назва «тушки» пішла.
— Так. Подивіться, як колись було в «Нашій Україні», зараз в «Самопомочі». Політична проституція така ж древня, як і просто проституція. А відповідь на неї у мене, як у лідера партії, одна – у виборців повинен бути механізм притягнення депутата до відповідальності за зраду у вигляді позбавлення мандату.
«ТИМОШЕНКО, ПОРОШЕНКО – ЦЕ ВСЕ ПОЗАВЧОРАШНІЙ ДЕНЬ. ВОНИ ІСТЕРЯТЬ І ХОЧУТЬ ЗАХОПИТИ ВЛАДУ БУДЬ-ЯКОЮ ЦІНОЮ»
— Того ж понеділка, коли стало відомо про план Артеменка, Радикальна партія разом із БПП та «Народним фронтом» підписала Декларацію єдності. Ви казали, що про коаліцію не йдеться. Хоча ваші колеги-депутати стверджують: готується нова парламентська більшість.
— Колеги видають бажане за дійсне. Насправді коаліції сьогодні в парламенті немає. Бо ніхто не бачив 226 підписів.
Якщо йдеться про створення нової коаліції, ми готові розглядати варіанти участі нашої політичної сили в ній (наголошую – в новій, а не долучатися до старої, якої немає) за однієї умови – із урахуванням наши пропозицій: відмова від продажу земель і підвищення пенсійного віку та інших речей, що знищують Україну. Ми запропонували антикризовий план дій, який потрібно впроваджувати, як ми вважаємо, в першочерговому порядку, щоб українці мали робочі місця та зарплату.
Круглий стіл, де підписували Декларацію, про яку ви говорите, був організований не політиками, а громадськістю. Мене, як лідера Радикальної партії, туди запросив Сергій Квіт – один із тих, хто вів цей круглий стіл. Громадськість каже, що заради подолання російської агресії усі патріотичні сили мають об’єднуватися. Чи є такою Радикальна партія? Так. Чи усвідомлюємо ми необхідність об’єднання заради відбиття російської агресії? Безумовно. Саме тому я взяв участь в цій події. Туди прийшли мої колеги-лідери інших фракцій. Слава Богу! Мені прикро, що там не було представників «Батьківщини» та «Самопомочі». Бо коли йдеться про інтереси держави, зміцнення обороноздатності країни, підвищення рівня життя людей, ми маємо всі (незалежно від назв партій) об’єднувати свої зусилля для досягнення результату. Наприклад, Радикальна партія рік боролася за підвищення мінімальної зарплати. Ми за це голосували, а «Батьківщина» і Опоблок – ні, розказуючи, що ця дія — популізм. Так можуть говорити тільки вороги трудових людей, які не знають, як ті живуть на півтори тисячі гривень. Якщо на перший план ставити свої політичні інтереси, то українці нас не для цього обирали, а для того, щоб ми піднімали їм зарплати, пенсії, давали роботу. Я вважаю, коли йдеться про такі питання, то всі політичні сили повинні об’єднуватися навколо цього, а не стояти осторонь і чекати, коли стане гірше. Мовляв, чим тяжче буде людям, тим швидше прийдуть до влади. У мене інший принцип: я, навпаки, хочу, щоб українцям жилося якнайкраще, і нехай я навіть не прийду до влади. Тому навіть коли сьогодні знаходжуся в опозиції, все одно голосую за всі закони, які дають можливість народу на краще життя.
Тому, повертаючись до теми круглого столу, я переконаний, що наша сила в єдності. Всі партії, незалежно від їхніх політичних програм, повинні об’єднатися заради того, щоб країна була сильною. Я не хочу, щоб ми сьогодні втратили країну тільки тому, що Тимошенко, або Бойку, або Льовочкіну чи ще якійсь морді хочеться дорватися до влади.
— Ви що, готові з ними об’єднуватися у разі потреби? Із Тимошенко та Бойком.
— Ви мене не почули. Я сказав, що не вважаю за потрібне отримали владу ціною розвалу країни, як того хочуть Тимошенко, Бойко, Льовочкін, які змовилися між собою. Коли на одних терезах – влада, на інших – доля країни та її майбутнє, я обираю друге. Якщо заради цього потрібно відмовитися від влади, я готовий це зробити. Ніяка влада не варта того, щоб розвалювати державу. На жаль, Тимошенко цього не розуміє. Вона намагається «вскочити на підніжку останнього вагона потягу», який дуже швидко їде. Тимошенко, Порошенко – це все позавчорашній день. Вони навіть не встигають за цим «потягом». Тому вони істерять і хочуть захопити владу будь-якою ціною (навіть розваливши країну). А мені немає куди поспішати. Я – молодий. На відміну від цих офшорно-корумпованих старпьорів, ми йдемо в ногу з майбутнім. Я не збираюся розвалювати країну заради того, щоб всістися в якесь керівне крісло.
— До речі, про об’єднання. Цього тижня сталася ще одна помітна подія – марш «Свободи», «Правого сектору» та «Національного корпусу». Після його проведення ви сказали, що зараз не можна дозволити собі розхитувати ситуацію, згадували матроса Желєзняка. У вас, часом, немає конфлікту із «правими»?
— У мене немає жодного конфлікту із «правими», націоналістами. Я можу їм побажати тільки успіхів у об’єднанні. Тому що політичне середовище занадто фрагментоване. Там, де два українці — три гетьмани. Це найбільша проблема та загроза для України. Бо ніхто нас не здолає, якщо ми сами цього не зробимо. Бо взаємопоборювання – це прокляття українців. Замість того, щоб відбивати зовнішню агресію, займаються чварами.
Щодо вимог, із якими Білецький та компанія приходили до Верховної Ради, то йдеться про наші. Ми боремося в парламенті та добиваємося заборони на продаж земель, відмови від приватизації стратегічних державних підприємств, перегляду угод із міжнародними організаціями, націоналізації майна країни-агресора. Це все наші вимоги…
— Чому ж це тоді розхитування ситуації?
— Розхитування ситуації – це не мітинги під парламентом. Ми – демократична країна, тому кожен може їх проводити. А от хаос і анархія – це тоді, коли ми, маючи зовнішній фронт, всередині показуємо картинки: в день вшанування героїв Небесної сотні – мордобої, шашки, спроби захоплень будівель і так далі.
— Так вони ж нікого не били.
— Я про інший день – вшанування героїв Небесної сотні. Так от я казав про те, що будь-яка дестабілізація на руку ворогу. Бо Росія прагне розпалити політичний конфлікт в Україні, посіяти хаос, як це було на початку ХХ століття, коли тодішні вожді боролися один із одним. У квітні 1918 року Скоропадський зніс Грушевського, а його – Петлюра в листопаді. У підсумку — більшовики знесли всіх. Як результат – десятки мільйонів жертв Голодомору. Тому я не хочу, щоб ми наступали на ті ж граблі. Я проти того, щоб нашим мужнім хлопцям, які зараз ризикують життям і захищають фронт, «вставили ножа у спину», розваливши країну зсередини.
— Ви говорите, що перебуваєте в опозиції, але часто голосуєте із владою. Також не секрет, що ви нерідно зустрічаєтеся із Президентом – вас бачать на Банковій, ви самі розказуєте, що мали розмову із Порошенком. Так опозиція чи влада?
— Ви давно Біблію в руки брали?
— На жаль.
— Я вам раджу частіше це робити, і ви там знайдете відповіді на багато питань. Зокрема там написано: «Судіть по справах, а не словах». Чи фейкових чутках. Ви кажете, що ми голосуємо із владою. Але ж підтримуємо лише ті закони, які зроблять країну сильнішою, як ми вважаємо. Покажіть мені будь-який закон, що не вигідний Україні, за який ми проголосували. Такого немає. Я щодня ходжу в парламент і працюю, тому готовий по кожному нашому голосуванню дати обгрунтування.
Я вам наведу приклади найбільш резонансних голосувань. От Тимошенко, яка разом із Опоблоком не підтримала бюджет, дорікає мені, що я голосував. Я зробив це з однієї причини: там передбачено 150 мільярдів на фінансування оборони. Якби не голосував, це б означало, що у наших бійців в Авдіївці та Маріуполі не було б зброї, танків, харчування і зарплати, як і допомоги тим, кому відірвало руки-ноги. А от Тимошенко та Опоблок три роки підряд не голосують за бюджет ЗСУ. Я абсолютно переконаний, що це ФСБшна історія. Можете собі уявити будь-яку іншу країну світу, яка воює, відбиває агресію і не фінансує свою армію?
Ще один приклад. Я голосував за підвищення мінімальної зарплати вдвічі, на відміну від Тимошенко і Опоблоку. Я абсолютно преконаний, що це єдина можливість вирвати країну з бідності. Я не сприймаю і не підтримую політиків, які заради своїх політичних дивідендів не голосують за підвищення доходів громадян. Якщо в мене стоїть вибір: дати вищу зарплату людям чи власний політичний інтерес, що я маю вибрати? Звичайно, перше! Зараз ми добиваємося, що заробітна плата була мінімум 5 тисяч гривень на місяць, а пенсія – 3 тисячі. Це моя політика! Інакше навіщо мене вибрали?! Я йшов на вибори і обіцяв, що зроблю все, щоб вони нормально жили. А потім що, йти до них і розказувати, що я в опозиції, тому не підтримую підняття їхніх доходів? Вони мені скажуть: На чорта ти нам такий треба, коли, маючи можливість, нічого для нас не робиш! Я у своїй діяльності на перший план ставлю інтереси українців. Переконаний, що завдання кожного політика (а, в першу чергу, державного діяча) – захистити країну та зробити все, щоб люди жили краще. Так от ми в парламенті голосуємо за те, що ми вважаємо відповідним програмі Радикальної партії, і те, що обіцяли українцям.
Що стосується моїх зустрічей із Президентом, то я з ним зустрічаюся як лідер фракції. Часто він мене запрошує з тих чи інших питань…
— Зустрічі тет-а-тет?
— Різні формати. Буває тет-а-тет, буває, що інші присутні. Інколи я ініціював ці зустрічі, коли в мене були нагальні питання. Цього тижня я зустрічався із Президентом та просив, щоб БПП підтримала нашу ініціативу про те, щоб у народних депутатів, які мають подвійне громадянство, забирати мандат. Оскільки наша фракція налічує 20 депутатів, я не можу провести цього рішення (яке ми вважаємо вкрай важливим) без підтримки інших політичних сил. Оскільки БПП керує Президент, я з ним зустрічався та переконував, що потрібно забирати мандат у тих, хто має подвійне громадянство.
— Що він вам відповів?
— Сподіваюся, що вони підтримають цю нашу ініціативу. Бо народний депутат чи державний службовець повинен мати одне громадянство. А якщо ти в матні тримаєш ще 5 запасних, склади мандат народного депутата та їдь в Ізраїль, Росію, Канаду, там обирайся, якщо тебе виберуть до Хурхуялівської сільського ради, і захищай інтереси людей. Так от я сподіваюся, що наша ініціатива буде підтримана. До речі, не я один зустрічався з Президентом. Це роблять всі лідери фракцій. А Тимошенко з ним навіть посади дерибанила! Подивіться покази Оніщенка. Посаду міністра екології роздерибанили й продали помічнику Онищенка. Тимошенко за це бабки отримала. Я із Порошенком на одному гектарі нічого не поділив – ні посади, ні три копійки. Й бажання немає. І моїх депутатів переслідують, а не «Батьківщини» чи Опоблоку, тому що ці у змові із Порошенком – і Бойко, і Льовочкін. А у Луценка – «бельмо на очах» (підвищує голос. – О.М.). Він не бачить, що Бойко вкрав на вишках 500 мільйонів доларів. А чому? Бо те «бельмо» йому намалював Порошенко. Тому що там договорняк! Львочкін – це «Інтер», тому домовилися, щоб Порошенка там гарно показували. Бойко – голоси фракції в парламенті. Ото на чому тримаються їхні договорняки. А у нас ніяких договорняків немає!
— От вони — скотиняки!
— (Вперше з початку інтерв’ ю посміхається. – О.М.) Реальні скотиняки!
— Щодо поділу посад. Вам хіба не пропонували стати спікером, коли формували нинішню коаліцію?
— Пропонували і спікера, і першого віце-прем’єра, і посади міністрів для нашої фракції. Слухайте, я ж – сільський хлопець. Навіщо мені ті посади?! Є мирне небо…
— Чекайте, як навіщо?! Ви Президентом хочете бути.
— О, бачите, ви правильно «прочитали» те, що я хотів сказати (всміхається. – О.М.). Навіщо мені посади спікера чи якісь інші?!
— Для графа Де Ля Фер це – занадто мало, а для Атоса — забагато?
— Абсолютно правильно! І ми не підемо в коаліцію ні за які посади. Принципи, наша програма – так. А посади… Мене одна цікавить – Президент України.
— Порошенку ви про це говорили?
— Безумовно! Я сказав: Петре Олексійовичу, коли я переможу на виборах, сподіваюся, ви мирно передасте мені владу, а не влаштовуватиме, як Янукович, Майдани.
— А він що відповів?
— Я думаю, він не дуже вірить у мою перемогу. Але хто два роки тому вірив, що переможе Порошенко із одним відсотком рейтингу?! Тому все попереду. Ми твердо йдемо до своєї мети. Наша мета – це сильна Україна, яку поважатиме весь світ. Посади – це інструмент для її реалізації. Якщо для когось посади спікера, прем’єра, прибиральника в парламентському туалеті – це мета, то в мене вона полягає в тому, щоб українці мали роботу та зарплату і не тікали з України, як прокажені, щоб шукати заробітку в Польщі чи ще десь.
— Також писали про вашу зустріч із Порошенком та Ахметовим 11 лютого…
— Я не коментую фейки. Це дурня.
«В КРЕМЛІ СИДЯТЬ ЧОРТИ З РОГАМИ, АЛЕ НЕ ЛОХИ»
— Ви у нашій розмові згадували Юлію Володимирівну…
— (Киває. – О.М.) Не один раз.
— Коли ми з вами познайомилися, 2006 року, ви якраз зайшли до парламенту за списком БЮТ. Тобто вас привела Тимошенко…
— (Перебиває. – О.М.) Слухайте, згадала баба, як дівкою була!
— Я ще не баба!
— А я не про вас кажу. Це приказка така.
— Давайте тоді про недавнє минуле. У опозиції у вас теж були із нею нормальні стосунки. Але після відомої ситуації із Юрієм Шухевичем ви Тимошенко, м’яко кажучи, різко розкритикували. Обізвали її…
— (Перебиває. – О.М.) Не обізвав, а пришпандьорив московську зозолю.
— «Лиса драна» — це обзивання. Так от після того було особисте спілкування?
— Ні.
— Ви не вибачалися?
— А за що я маю вибачатися?! Послухайте, Тимошенко і брехня – це сестри-близнючки. Вона все життя бреше! Коли була прем’єр-міністром, підписала із Путіним газову угоду – по 560 доларів за тисячу кубів. А сьогодні розказує людям: Оберіть мене, газ буде по 100 доларів. Так поїдь до свого друга Вольдемара Путіна, перепишіть угоду, дайте російський газ по 100 доларів за тисячу кубів, так і я його купуватиму! Але ж ні! По 560!
Коли Путін напав на Грузію, Тимошенко, як прем’єр-міністр заблокувала будь-які ініціативи уряду про надання допомоги тій країні, а як лідер парламентської фракції БЮТ не дала прийняти рішення про засудження російської агресії. А в 2014 році, коли Путін напав на Крим, вона на засіданні РНБО закликала не воювати та не виводити зброю, щоб не провокувати його. На відміну від мене – я з парламентської трибуни переконував в необхідності боротьби. Абсолютно впевнений: якби ми боролися за Крим, не було б війни на Донбасі. Тому що, коли Путін побачив, що може без жодного пострілу взяти півострів, чого ж не рухатися далі?! А у 2009 році робила із Януковичем «ширку» — ділили посади на 20 років вперед…
— Так не встигли ж!
— Бо Януковича в Лаврі хтось по голові довбанув, так він вийшов із переговорного процесу. Так от сьогодні Тимошенко заради того, щоб отримати владу, домовилася із Льовочкіним, Бойком та Медведчуком. Тим вигідна дестабілізація, бо вони розраховують отримати більшість в парламенті. Носяться сьогодні із планом: Тимошенко – Президент, Бойко – прем’єр. Продають його у Вашингтоні та Москві.
— І як?
— Сподіваюся, що не продадуть. Американці ж не лохи, щоб брати «тухлятину».
— А Кремль?
— Там сидять чорти з рогами, але не лохи. І друзі Тимошенко, Бойка, Льовочкіна і Медведчука. От чому я проти. Коли ця людина паразитує на проблемах країни заради того, щоб дорватися до влади, а не вирішувати їх, то це державна зрада та злочин. Якщо ти хочеш вирішити проблеми людей, чого ти не голосуєш за підвищення мінімальної зарплати вдвічі?!
— Депутати від «Батьківщини» пояснювали, що не бачили остаточний варіант бюджету перед голосуванням. Всі ж пам’ятають, як він ухвалювався.
— Я пам’ятаю, як він ухвалювався. Так само, як і бюджет, коли Тимошенко була прем’єр-міністром. Я пам’ятаю, як Конституційний Суд двічі скасовував прикінцеві положення бюджету Тимошенко 2008-2009 року, якими зупинялися всі соціальні норми по чорнобильцям, афганцям, дітям-війни. Такого ніколи не було! Я пам’ятаю, як вдвічі виріс зовнішній борг. Багато чого пам’ятаю. Тому нехай не розказують. Ідеального бюжету не було ніколи. Всі бюджети погані. Але у 2008 році не було війни. А сьогодні є. І залишати країну без армії, оборони, безпеки, підвищення зарплат людям – це злочин. Хто хоче, той шукає можливості, а хто не хоче – причини. Не хоче голосувати за бюджет, розказує, який він поганий? Та ти візьми та подивися, який ти робила! Який там був дефіцит «Нафтогазу» — понад 50 мільярдів гривень по тому курсу долара, коли все це покривалося за рахунок держави. Тому не треба нам розказувати про бюджет! Я не кажу, шо він – хороший. І при мені буде поганий. Бо, повторюю, ідеальних не буває. Бюджет – це фінансовий інструмент стратегії розвитку країни. Але, водночас, і величезні інтереси, коли та чи інша група намагається щось собі «вирвати». Якщо я буду брехати, що при Президентові Ляшку буде ідеальний бюджет, це буде неправильно.
— Як ви рішуче налаштовані.
— Безумовно. Але, знаєте, із кількох зол обираємо менше. Якщо одне зло – залишити армію без фінансування та не підняти людям вдвічі зарплату, а інше – проголосувати за бюджет, щоб тебе завтра критикували, я обираю друге. Тільки щоб українці отримували заробітну плату, мали роботу, армія була потужною та сильною, а бійці були захищені та поверталися додому не в труні, а живими із перемогою. І я повинен не голосувати, щоб захистити їхнє життя?! (підвищує голос. – О.М.). Я маю залишити їх напризволяще із ворогом один на один?! Ні! А оті, хто не голосував, прирікають наших бійців на те, щоб вони поверталися в трунах. Ще раз наголошую: подивіться, хто останні три роки не голосує за бюджет – Опоблок і Тимошенко. «Троянські коні» та «московські зозулі».
— Із Тимошенко «мости спалені»?
— Та їх і не було. То був не місток. У нас у селі такий робили, що коли по ньому йшла людина більшої ваги, аніж той міг витримати, то вона провалювалася. Тимошенко занадто «важка» для такого містка. Вона (робить на кілька секунд паузу. – О.М.) «втратила нюх». У неї «нежить». До речі, це її трагедія. Тому що, коли була революція, вона сиділа у в’язниці, звідки ми її витягли. Не була три місяці на Майдані, не відчувала цей «запах» свободи…
— І запах крові.
— Так, і запах крові людей, які загинули. Її винесла революція. Але вона не зрозуміла, що країна змінилася, що ти вже не можеш брехати людям. Коли в тебе є бабки, то покажи їх, а не бреши, що я — гола, бідна, нещасна, але живу в будинку тьоті 600 квадратних метрів і тричі на день міняю Луї Віттони, які моль не трахнула, то я їх досі ношу. Чи коли в колясці вилазить на сцену «на лабутенах и в охренительных штанах». Люди не приймають цю брехню! Треба бути щирими та відвертими! Так, як я! Подобається – не подобається – це вже інше питання.
Пам’ятаєте, на виборах Тимошенко отримала менше за мене? А потім змовилася із Порошенком, щоб «мочити» Яценюка. Фінансував цю змову Онищенко – її бізнес-партнер та корупційний друг. Послухайте його записи. Порошенко використовував Тимошенко для того, щоб знищити Яценюка. У підсумку це закінчилося тим, що сьогодні вона знищує Порошенка. Вони «гризуться», як «павуки в банці», а люди їм «до лампочки» — що Порошенку, що Тимошенко.
— Дивно, що люди, які стільки років у політиці, так себе поводять.
— Порошенко весь час використовував політику для бізнесу. Так є й зараз. Безумовно, треба віддати належне, що для армії, як Президент, він багато зробив – три роки тому у нас її взагалі не було. Але це не лише його заслуга, а й громадськості, волонтерів, парламенту, уряду. Однак Порошенко й надалі сприймає політику як бізнес. Коли мені сьогодні розказують про олігархів, то хочу зазначити, що олігарх у нас один – це Порошенко. На жаль. А я б хотів, щоб у нас жодного олігарха при владі не було. І я зроблю все для цього.
«ЯРОСЛАВ МУДРИЙ В ГРОБУ ПЕРЕВЕРТАЄТЬСЯ, КОЛИ «ПІДРАХУЇВ» НАГОРОДЖУЮТЬ ОРДЕНАМИ ЙОГО ІМЕНІ»
— Сьогодні тривають розмови щодо дострокових виборів, в тому числі й президентських. На вашу думку, такий варіант можливий?
— Я хочу, щоб президентські та парламентські вибори були в конституційний термін. Дострокові, насправді, нічого не вирішать, якщо не змінити виборчий закон. Тому що система – змішана, по мажоритарці пішли, мішки грошей «засіяли» і знову до парламенту приходять корупціонери. Тому ключове – це зміна виборчого законодавства, щоб були відкриті партійні списки і ніякої мажоритарки. Тоді ми готові йти на вибори. Бо реально розуміємо, що коли ми на виборчий процес викидаємо 3-4 мільярди гривень, то маємо хоч щось інше отримати, а не міняти «шило на мило».
— Так ініціюйте зміни!
— Ми ініціювали. І давно підписалися під законопроектом. Але, на жаль, у мене немає в парламенті 226 голосів, щоб його прийняти. «Блок Петра Порошенка» блокує процес, бо їм вигідна мажоритарка. Президент і влада зацікавлені в консервації корупції. А чому Порошенко досі не звільнив «підрахуя» Охендовського? Той третій рік не виконує свої конституційні обов’язки…
— Порошенко його не тільки не звільнив, а й нагородив орденом.
— Ярослав Мудрий в гробу перевертається, коли «підрахуїв» нагороджують орденами його імені. Так от я вважаю, що потрібно змінити виборчу комісії та законодавство.
Хто зараз хоче дострокових виборів? Є розмови, що всі – погані. Але у нас через два місяці після приходу кожна влада стає поганою. Важливо не те, що про тебе говорять, а що ти робиш. От сьогодні бігає цей грузинський цирк і розказує, що всі – погані. Нехай до себе в Грузію поїде, де під час антипрезидентських демонстрацій вбили 9 людей. Чому «грузинський Янукович» ховається в Україні?! От ми вимагаємо, щоб Росія видала нам Януковича за вбивства на Майдані. У мене питання: а чому Україна прикриває «грузинського Януковича» — Саакашвілі, який так само вбивав людей у себе в Грузії? На якій підставі Порошенко йому незаконно надав громадянство?! Цьому своєму корєшу. І не тільки йому, а всім цим іноземним «реформаторам», які поїхали, і ніхто не бачить ні їхні реформи, ні звіту. Спостерігаємо лише у Фейсбуці, як вони в Парижі зависають. А де результати роботи?!
— В тому і проблема, що немає відповідальності.
— Немає і не буде, доки не буде Ляшка. Наведемо порядок «залізною рукою» і зробимо так, щоб кожен відповідав, починаючи із Президента. Буде закон про імпічмент, тимчасові слідчі комісії, скорочення чисельності депутатів до 200, скасування депутатської недоторканності, заборона більше, аніж двічі підряд, обиратися до Верховної Ради. Відновлю в країні жорстку вертикаль влади, бо я вважаю, що ті анархія та «махновщина», що зараз відбуваються, знищують країну. От у нас голів адміністрації на конкурсі по 5 місяців треба обирати. Хочеш на конкурс – іди балотуйся в депутати. А я, як Президент, повинен мати жорстку вертикаль, щоб виконувати свою програму та обіцянки, які давав людям. Повинна бути абсолютно керована країна, для чого необхідна залізна рука і така ж вертикаль.
— У ваших словах є присмак авторитаризму.
— Диктатури. Демократичної диктатури.
— Диктатура буває демократичною?
— Буває. М’яка диктатура: свобода слова – за, демократичні свободи – вітаємо, підтримуємо, поважаємо думку політичних опонентів. Відповідальність – так. Бардак – ні, анархія – ні, беззаконня – ні.
«КОЛИСЬ Я ПРОДЕМОНСТРУЮ СВОЇ ЗДІБНОСТІ. АЛЕ, БОЮСЯ, КОЛИ Я ВДАРЮ, ХТОСЬ ЛЯЖЕ І НЕ ВСТАНЕ»
— Окрім Тимошенко, ви кілька разів згадували ще про Юрія Бойка. Я пам’ятаю, на Погоджувальній раді була бійка…
— (Перебиває. – О.М.) Не бійка, а його напад на мене. Бійка – це коли обоюдно.
— Чому ви не дали йому здачі?
— (Зітхає. – О.М.) Чого я не дав здачі?!
— Так. От чому вам не піти на бокс? В подібній ситуації пробили б «двоєчку» і все.
— Слухайте, я йому можу не тільки «двоєчку» пробити, а й між ніг дати, поміж очей і як завгодно. Але, розумієте, у мене інший життєвий принцип. Я в дитинстві (в інтернаті) книжки читав. «Чукча и читатель, и писатель».
— Але й билися там.
— Бився. Однак дуже рідко, чим пишаюся. Я вважаю, що кулаки в політиці – це останній аргумент. Категорично цього не підтримую. Бити потрібно словом, а не кулаком.
— Не всі розуміють слова.
— Якщо він, вибачте, ідіот і не розуміє слів, то йому потрібно чимось іншим займатися. Бити потрібно інтелектом, словом. Чи можу я вдарити кулаком? Можу. І не тільки кулаком, а й ногою. Я ходжу в спортзал, займаюся спортом – у мене з цим все нормально. Але я не вважаю за можливе для себе, як лідеру та майбутньому Президенту, застосовувати фізичне насилля у своїй політичній кар’єрі. Вже у випадку крайньої необхідності колись я продемонструю свої здібності. Але, боюся, коли я вдарю, хтось ляже і не встане (всміхається. – О.М.).
— Так що із цією справою про напад Бойка?
— Нічого. Генеральна прокуратура їх «кришує», тому що у «регіоналів» (Бойка, Льовочкіна) – домовленість із Порошенком. Тому він дає відповідні команди, щоб їх не переслідували. От наших депутатів переслідують. А «регіоналів» — ні.
— Що ж тоді ця справа Новинського?
— Спектакль та цирк. Я переконаний, що вона нічим не закінчиться. Ні одна справа, за яку береться Луценко, нічим не завершується, бо він – мажор, комсомолець, балабол і безвідповільна людина. Той, хто обіймає посаду Генпрокурора, повинен сто разів подумати перед тим, як робити якісь заяви. У Луценка немає юридичної освіти, він не знає Кримінально-процесуального кодексу та вимоги законодавства. Президент Порошенко «нагнув» парламент, щоб під Луценка змінити закон, але розуму йому не добавив. Бо якби мав його, то знав би, що Генпрокурор не може розголошувати матеріали попереднього слідства, називати прізвища людей, які не засуждені та ні в чьому не винні. А Луценко у нас вискакує (чи у Фейсбуці, чи ще десь), як Пилип з конопель, щоб прорапортувати: того взяли, іншого – затримали, справу порушили. Але потім забуває прозвітувати, а що ж в результаті, і чи є вирок суду, який набув законної сили?! Бо легше всього дискредитувати людину, розказуючи, наприклад, як із моїм колегою Лозовим, що проти нього порушили справу за несплату податків, не провівши жодного розслідування, не викликавши його та не опитавши. Це все робиться заради політичного піару! Тому що Луценко – це політик, а не Генеральний прокурор, котрий обіймає посаду керівника Генпрокуратури, і зловживає своїми повноваженнями заради політичної кар’єри. Показує, як він бореться із корупцією, потім піде на вибори. Але я хочу йому нагадати, що є відповідальність, яка передбачена законодавством, за зловживання посадовим становищем. Переважна більшість його заяв – саме це. І прийде час відповідати. Прокуратура – це орган, який мав би наглядати за дотриманням законності. А коли Генеральний прокурор продукує беззаконня, свавілля, політичну упередженість, то про яке незалежне слідство, об’єктивність ми можемо говорити?! Хто може сподіватися на справедливість, коли Генпрокурор щодня демонструє махрове порушення закону, і як наслідок — несправедливість?!
— Ви кажете, що він піде на вибори. Парламентські чи президентські?
— Не знаю.
— Він може стати вашим конкурентом на президентських виборах.
— Моїм конкурентом на президентських виборах буде Петро Порошенко. В другий тур вийдуть Порошенко та Ляшко, і я переможу. Хоча із такою політикою, яку сьогодні веде Президент, він не вийде і до другого туру, як Ющенко. Тоді в другому турі буду я і хтось інший.
— Тягнибок?
— Ні-ні. У нас різна країна.
— Бойко?
— Та який там Бойко?! Він – «дута бульбашка», ніхто і звуть його ніяк. Корупціонер та хапуга, який повинен відповідати за злочини. Бойко має рейтинг тільки за рахунок Ахметова – у них в Опоблоці 50 на 50. Якби там не було Ахметова, то Бойко не виграв би вибори і до Сарнівської сільради! Без Ахметова Бойко – нуль. Чому ж і такі істерики влаштовують. Пішли чутки, що Ахметов з ними «розводиться». Щось довго. Як Пугачова чи Кобзон – п’ять чи десять років підряд проводять останні прощальні гастролі. Отак Ахметов із Бойком розходяться. А я вважаю, що треба вже «поховати» той Опоблок. Але то їхні справи. Я не втручаюся у внутрішні проблеми московської колони. Я вважаю, що вони мають відповідати в прокуратурі та СБУ.
— Ще Генпрокуратура розслідувала справу щодо спроби підкупу ваших депутатів, через що всю фракцію викликали на допит. З нею що?
— Теж нічого, тому що Генпрокуратура випустила Клюєва, а тепер імітує розслідування. На мене перед голосуванням про зняття з нього недоторканності виходив Онищенко і пропонував 50 мільйонів доларів за те, щоб ми не голосували. Я одразу про це повідомив громадськість. Також на мене виходили перед голосуванням за призначення Луценка Генпрокурором. З інших питань. Часто таке було.
— А зараз?
— Зараз ніхто не виходить. Я про інше кажу – на превеликий жаль, в парламент повернулася політична корупція. І оці голосування за Генпрокурора, розширення повноважень прокуратури, зміни до Конституції – політично-корупційні. До речі, в жодному з них наша фракція участі не брала. І не збирається.
«Я БУВ У ЖЕНЕВІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕВНИХ ЗУСТРІЧЕЙ, ЩОБ ПОВЕРНУТИ ВКРАДЕНІ МІЛЬЯРДИ В УКРАЇНУ»
— Нещодавно народний депутат із БПП Сергій Лещенко звертався до НАЗК, щоб перевірили, чи могли ви собі дозволити витратити 108 тисяч гривень лише на білети до Таїланду. Була перевірка. До вас питань немає…
— До мене немає питань не тільки в НАЗК, а в НАБУ та інших, з однієї причини: я – законослухняний громадянин та досвідчений політик. Я знаю, що в політиці друзів немає. Є одні опоненти та вороги. Тому, коли я щось роблю, сто разів прорахую, щоб не дати дискредитувати себе чи команду. Повірте мені, я ніколи нічого не зроблю, щоб підставитися. Так, Богу видніше. Звичайно, є такі випадки, коли «з мухи роздувають слона». Наприклад, не дай Бог, ДТП – там, де ти не можеш нічого спрогнозувати. Потім із нього беруть та організовують політичний скандал. От від цього я застрахуватися не можу. А щодо подій, які залежать від мене – я ніколи не зроблю нічого, щоб порушити закон. Бо я точно знаю, що як тільки собі це дозволю, мої політичні опоненти…
— Вас «з’їдять».
— Ні, вони мене не «з’їдять», бо в них «зубів» немає таких, щоб мене «з’їсти». Але будуть намагатися мене «вкусити», як комарики. Хоча це все одно неприємно. Тому я нікому не надам задоволення зловити мене на порушенні закону. Я – законослухняна людина. Мій життєвий та політичний досвід цього навчили.
— А в Женеві ви були 14 лютого?
— Так, був.
— Розказуйте, що ви там робили.
— А я зобов’ язаний вам розказувати, що я там робив?
— Було багато розмов, зокрема, що ви зустрічалися там із Коломойським, у якого напередодні був день народження.
— Я не зустрічався із Коломойським. Моє вітання йому розміщено у Фейсбуці. Я написав: Найкращий подарунок, який би Коломойський міг зробити собі на день народження, це повернути вкрадені 150 мільярдів гривень із «Приватбанку».
Женева – це місце, де наші олігархи ховають гроші. Я був там для проведення певних зустрічей, щоб повернути вкрадені мільярди в Україну. Більше поки що сказати не можу. Коли буде інформація та можливості, ми обов’язково повідомимо нашому шановному «Цензор.НЕТ». Але скажу, що моя поїздка до Женеви пов’язана, в тому числі, із цим привітанням.
— Просто дивіться, який вигляд це має збоку …
— (Перебиває. – О.М.) А ви дивіться не збоку, а прямо.
— Давайте прямо. Більшість українців не живуть, а виживають. Суспільство заполітизоване – із зрозумілих причин. Багато хто ретельно слідкує за новинами. І от люди читають: Ляшко заявляє, що бореться за добробут громадян, а тут полетів то до Таїланду, то до Женеви, то в Хорватію. Виникає подвійне відчуття.
— Ви мені пропонуєте, коли в мене є в цьому необхідність, не їхати?! Їздив і буду їздити, якщо це відповідає інтересам України, українців та реалізації моєї програми. Якщо я їду до Женеви, то для того, щоб знайти кінці вкрадених мільярдів та повернути їх в Україну. Але це зовсім не означає, що ми не повинні робити все, щоб підняти рівень життя громадян. Тому що коли у них крадуть гроші та виводять їх в офшори, ти його ніколи не піднімеш. Моє завдання – щоб кошти не крали, не виводили та не ховали в офшорах, а щоб вони працювали в українській економіці та банківській сфері. І я це показую на власному прикладі – майже всі свої задекларовані гроші поклав до «Ощадбанку». Раджу це зробити всім іншим державним чиновникам, які задекларували 40 мільярдів готівки. Ми просимо у МВФ мільярд доларів (за це піднімають пенсійний вік, хочуть землю продати), а під матрасами ховаємо такі кошти! Так візьміть їх, покладіть у будь-який банк…
— Немає довіри.
— Так її і не буде, поки бабки під подушками триматимуть, і поки банківська система буде, як пилосмок, через який будуть витягувати гроші, а Гонтарева лишатиметься головою Нацбанку. Я, розуміючи, що теж ризикую, все ж поніс гроші в банк, демонструючи довіру.
— А, не дай Бог, щось станеться.
— Тіпун вам на язик! Я хочу, щоб всі інші зробили так само, як і я. Щоб ми не по МВФ побиралися, піднімаючи пенсійний вік та продаючи землю, а зробили так, щоб ці кошти працювали на українську економіку.
«ГОНТАРЕВА – ЦЕ «ВАМПІР», ЯКИЙ «ВИСМОКТУЄ» ГРОШІ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ»
— До речі, про банки. Ви довго добивалися відставки Валерії Гонтаревої. Чому зараз ця тема затихла? (Розмова відбувалася до повідомлень про можливу відставку голови НБУ. — Ред.)
— Гонтарева – бізнес-партнерка Порошенка. Він її прикриває. Це катастрофічна помилка, коли Президент продовжує вважати, що влада – це продовження його бізнесу. Як і банківська сфера. Треба віддати належне: на відміну від усіх інших, Порошенко розбирається в цьому питанні. У банках така корупція, що люди за голову взялися б! Але вони про неї не знають. Бачать наслідки – «банкопад», коли знищили більше ніж 80 банків. Як мінімум, половину з них можна було врятувати. Багато країн світу (Японія, США, європейські держави) так і роблять – не знищують банки, а докапіталізовують, надають рефінансування. Бо ставлять за мету – врятувати банк. Із однії причини – за ним стоять вкладники. А у нас спеціально зачистили банківську систему під російських капітал та свої окремі банки. На цьому сидить Гонтарева. Я вже не говорю про корупцію у Фонді гарантування вкладів, коли за копійки продають заставне майно. Як і про корупційні схеми під час рефінансування, коли є приклади, як банки його отримали, а через два дні їх визнавали неплатоспроможними. Як так, коли Нацбанк має можливість в режимі онлайн все відстежувати?! Ти даєш рефінансування, коли наперед знаєш, що він не зможе нічого повернути? Це означає, що там були корупційні змови. Значить, купили валюту, вивели за кордон, а «вивіску» принесли до Фонду гарантування вкладів. Бюджет за рахунок українців цю корупцію оплачує, а Гонтарева сидить і руки потирає. Я з самого початку бачив, що буде, коли Порошенко її представляв на голову Нацбанку. Вона тоді казала з трибуни: «Я нічого там не знаю, але буду вчитися». У відомому фільмі «Операция Ы» говорили: «Тренируйся на кошках». А Гонтарева тренується на людях, яким це все дуже боляче. Бо обвал курсу гривні – це знецінені заощадження, зарплати, пенсії, зростання цін.
Я третій рік добиваюся відставки Гонтаревої. Вони всі мовчали, поки Таруті десь яйця не зажали, після чого він почав виступати проти Гонтаревої. А де ти був два роки до цього?! Тимошенко мовчала, бо дерибанила із Порошенком надра та посаду міністра екології. І Тарута мовчав, тому що, коли треба було захищати Донецьк, у червні 2014 року чотири рази літав у Москву та один раз в Сочі…
— А ви звідки знаєте?
— Знаю. Я багато чого знаю. У мене скрізь є надійні джерела інформації. Я вважаю, що ці його дії мають бути розслідувані СБУ. Тарута літав у Росію щодо свого бізнесу, коли дончан убивали за те, що вони – українці! А сьогодні якусь платформу для Донбасу презентує. Отакі «тарути» здали Донбас, бо для нього на першому місці був власний бізнес.
— Так говорить, що вже немає того бізнесу.
— Немає, бо «Внешэкономбанк» «віджав». У нього не тільки бізнесу немає, а й яєць! (підвищує голос. – О.М.). Він яловий! Імпотент! Того й сидить сьогодні під спідницею Тимошенко. А що ж?! Всі імпотенти лізуть під спідницю.
— Щось ми не на ту тему перейшли. Ми ж про Гонтареву.
— Так от Гонтарева – це «вампір», який «висмоктує» гроші з української економіки. Більше того, вони залежні від МВФ. Той хоче, щоб ми весь час брали кредити та були залежними, тому й не дають нашій владі змінювати грошово-кредитну політику. Дякуємо вам, дорогі партнери, але національні інтереси, розвиток власної економіки, робочі місця для українців – перш за все. Тому ми проти продажу землі, скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка. Якщо ви хочете, щоб Україна була сильною, чому ж перетворюєте нас на сировинний придаток?!
— Я правильно розумію: поки Порошенко при владі, Гонтареву він не здасть?
— Та хрен його знає (відмахується. – О.М.). Я думаю, що Порошенко будь-кого здасть заради того, щоб себе врятувати. Порошенко, Лазаренко, Тимошенко, Кучма, Янукович – «одного поля ягоди» та близнюки олігархічних родів. Тому здадуть усіх заради себе. І країну в тому числі.
— Ви, справді, говорите, як під час виборчої кампанії. Президентської.
— Я говорю правду. В чому сила, брат і сестра (Юля, Надя, Таня, Маня)? В правді. А Тимошенко і брехня – це сестри-близнюки…
— Та ви ж це вже казали!
— Казав і ще раз повторю! Запам’ятовується останнє.
Ольга Москалюк, «Цензор.НЕТ»
Фото: Наталя Шаромова, «Цензор.НЕТ»Джерело: http://ua.censor.net.ua/r429935
