Чому хліб, цукор та олія в Україні дорожчі, ніж у Польщі: аналіз експертів

В Україні стрімко ростуть ціни на продовольство. Інформація про це вперше за останні роки заполонила новинні стрічки. Падіння валового збору і масований експорт зерна справлять негативний ефект на внутрішній споживчий ринок. Спочатку пшениця, соняшник, а за ними хліб, олія та борошно почали стрімко зростати в ціні.

Треба визнати, що останні події на ринку сільгосппродукції були цілком прогнозованими. Недалекоглядна державна політика у сфері експорту зерна наклалася на пандемію. Але Київ не чув закликів ні внутрішніх виробників продуктів харчування, ні ЗМІ, ні навіть ООН, що минулому році попереджала держави про ймовірну глобальну продовольчу кризу.

Вже в лютому загальне зростання цін в Україні склало 7,2% в річному вимірі. Як результат, на початку березня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України забило на сполох. Були ініційовані зустрічі з виробниками сільгосппродукції, переробниками і торговими мережами. Влада ініціювала підписання меморандуму, який би обмежував подорожчання соціально значущих продуктів.
Тобто продуктів, націнка виробника і продавця на які не може перевищувати в сумі 15%. Уряд періодично то скасовує таке держрегулювання, то відновлює. Останній раз список був уточнений 22 квітня 2020 року.
Але в підсумку для виправлення ситуації, що склалася, уряд не зробив нічого. Основна проблема не вирішена. А корінь її ось де…

Гаранти чужої безпеки

В розпал пандемії уряд замість того, аби турбуватись про продовольчу безпеку держави і цінову стабільність, всіляко сприяв торговим компаніям експортувати зерно нового врожаю, котрий, на жаль, був суттєво меншим за попередній. Сторони (влада і трейдери) узгодили меморандум, згідно з яким вивезти планувалось 17,5 млн тонн пшениці і 24 млн тонн кукурудзи. Це підносилось урядом і структурами, що лобіюють інтереси зернотрейдерів, як найбільше досягнення.

В уряді також регулярно підкреслюють, що продаж українського зерна до понад 100 країн світу не тільки приносить аграріям і державі доходи, а й гарантує Україні репутацію надійного і прогнозованого партнера, який здатний забезпечити продовольчу безпеку інших країн. Але чомусь піклуючись про сотню держав, уряд України забуває про продовольчу безпеку власних громадян. Події 2003 року, коли Україна розпродала практично всю пшеницю, а потім була змушена втридорога купувати її в Казахстані, нинішній владі, мабуть, невідомі.

Ще в березні 2020 року, на самому початку карантину, українські пекарі i борошномели просили обмежити експорт зерна, щоб не допустити зростання цін на хліб. Цього зроблено не було. А ось, наприклад, багатий на зерно Казахстан взагалі ввів обмеження навіть на вивезення готової продукції – круп і борошна. Це вже не кажучи про Китай: там почали скуповувати всіляку сировину – починаючи від залізної руди, закінчуючи зерном. Хтозна, як справа у пандемію обернеться, а стратегічні запаси не завадять.
Падіння після зростання
Україна ж пішла своїм особливим шляхом, підтверджуючи «репутацію надійного і прогнозованого партнера». Але урожай в 2020 році, щоб не говорили зацікавлені в експорті структури, виявився значно меншим за попередні за всіма ключовими позиціями.

Що ж маємо тепер

До кінця 2021 року, за оцінками експертів, інфляція може досягти показника 10%. Економіка України в минулому році впала після чотирьох років зростання, купівельна спроможність населення також знижується, а ціни зростають.
Говорячи про причини підвищення глобального цін на продукти, експерти, в першу чергу, згадують пандемію. Проблема в тому, що для підтримки своїх громадян, малого та середнього бізнесу під час карантину уряди багатьох країн світу включили друкарський верстат. У 2020 році сумарний баланс Федеральної резервної системи США, Європейського Центробанку, Банку Англії, Банку Японії і Резервного банку Австралії збільшився на $5 трлн. Гроші в буквальному сенсі слова роздають просто так. Тобто маємо глобальну світову інфляцію, зрозуміло, ростуть ціни на все і вся.
Хліб всьому голова
Нині ціни на пшеницю в Україні знаходяться на найвищому рівні з 2015 року, вони сягають $300-320 за тонну. Для порівняння: ще пів року тому вартість цього зерна на внутрішньому ринку не перевищувала $220. Справа дійшла до того, що ми почали купувати пшеницю і навіть борошно в Білорусі. Заспокоює поки хіба те, що обсяги імпорту для українського ринку незначні.

Як розповідає президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко, з початку 2021 року собівартість хліба тільки через подорожчання борошна зросла на 12%, випередивши очікуваний річний рівень інфляції. А є ще й інші складові собівартості хліба – наприклад, цукор і соняшникова олія. Ціни на них теж не стоять на місці.

– Виробництво цукрових буряків падає третій рік поспіль, а в 2020 році через посуху був особливий неврожай. Буряк «спікся», умовно кажучи – отримуємо 600 грам замість очікуваного кілограма цукру. Уряд в цьому році дозволив ввозити без обмежень тростинний цукор-сирець (раніше діяли квоти), але це мало допомагає – розучилися робити з тростини, немає відповідних фахівців щоб переналагодити обладнання, немає технологів. У результаті у нас зараз цукор дорожче, ніж на Заході, – розповідає генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Що стосується соняшникової олії, то, на думку Дорошенка, в ситуацію з цим продуктом час втрутитися Антимонопольному комітету. Україна вже кілька років є світовим лідером з експорту олії, але внутрішня ціна на неї тепер вища, ніж світова.

Олексій Дорошенко передбачає, що, з огляду на ситуацію з сировиною (плюс збільшення тарифів на газ і електроенергію), ціни на хліб і хлібобулочні вироби в українських магазинах можуть вирости на 20-25%. При цьому, білий хліб у нас вже на 30% дорожче, ніж в тій же Польщі.
А подорожчання пшениці і хліба є своєрідним детонатором: після них йде повальне збільшення цін на інші основні продуктів харчування.

М’ясо і молоко

У першу чергу, зернові котирування, відбиваються на вартості м’яса. Як розповідає голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко, в собівартості м’яса птиці корми становлять близько 70%, а це все переважно зерно.
– Вартість сої, кукурудзи, фуражного зерна, шроту, комбікормів виросла з минулого року майже вдвічі. У січні-лютому галузь працювала з нульовою рентабельністю, в січні поголів’я курей-несучок зменшилась на 20% – такого не було двадцять років. Закрилося близько 10 яєчних фабрик. Виробництво м’яса птиці, яке до цього показувало впевнене зростання (за курятиною Україна входить у десятку найбільших світових експортерів) впало на 5-6%, такого теж не було років двадцять, – говорить Олександр Бакуменко.

За словами фахівця, рентабельність галузі в березні досягла 2-3%, і зараз, після поступового подорожчання, ціни стабілізувалися – вони змінюються, але в межах декількох відсотків. Цікаво, що зараз верхня ціна на м’ясо птиці практично зрівнялася з вартістю найдешевшої свинини – кілограм свинячої лопатки вартує до 110 грн, практично як філе індички.

У собівартості свинини і яловичини частка кормів – більше 70%. Яловичина і особливо телятина подорожчали досить суттєво, і середньому покупцеві не особливо доступні – ціна до 200 грн за кілограм. Причини очевидні поголів’я великої рогатої худоби в Україні з року в рік стрімко зменшується.

Зростання цін на молочну продукцію в березні також зупинилося

– Вона сильно росла з початку року – через те, що виросли закупівельні ціни на сировину: до 11,5 грн за літр у підприємств і до 8 грн – у населення. Головна причина – майже вдвічі подорожчали корми, – розповідає експерт молочної галузі, керівник дослідницької компанії «Інфагро» Василь Вінтоняк.

Отже, експерти говорять, що сподіватись на те, що ціни в магазинах найближчим часом підуть вниз, не варто. В уряду і трейдерів нині інші клопоти.

Джерело: glavcom.ua

Оставьте свой ответ

Please enter your comment!
Please enter your name here

2 × два =