25 ноября на пульт запорожской Службы спасения поступило сообщение о том, что в селе Малокатериновка Запорожского района произошло возгорание в частном доме. На место происшествия выехала бригада местной пожарной команды №2, в числе которых был 60-летний Сергей Литучий.
Пожарник помнит тот случай, как сей час:
«Я зайшов у будинок, але через сильне задимлення було важко дихати,а тим паче, роздивитися чи є у приміщенні люди. Тут дався в знаки досвід водолаза-рятувальника у минулому – я зміг на декілька хвилин затримати дихання. Цього часу вистачило для того, щоб обстежити приміщення на наявність людей. Навпомацки, у повній задимленості я виявив людину на підлозі і побачив, що верхні кінцівки чоловіка вже були оповиті полум’ям, тому зволікати не було часу. За руки я витяг постраждалого на поріг, де разом із водієм Олегом Сидоренко ми перенесли його у безпечне місце».
Благодаря своевременному оказанию комплекса первой медицинской помощи, 57-летний пострадавший начал дышать. На место вызвали скорую помощь, медики которой госпитализировали погорельца.
Сам герой достаточно скромно комментирует это происшествие, и героем себя не считает.
«Хвала Господові, що чоловік залишився живим. Все інше вже не суттєво. Я працюю у пожежній команді з дати її заснування, тобто вже 13 років і порятунок людей це мій обов’язок не тільки, як рятувальника, а і як звичайної людин
и, що здатна допомогти тому, хто цього потребує. Не заради якогось зиску, а просто за велінням серця. Я не міг вчинити інакше, бо у мене не було, навіть, такої думки. Лише одна – щоб вистачило сили витягти постраждалого за межі небезпеки, а те що він залишився живим – уже найцінніша для мене відзнака» — рассказал Сергей Литучий.
