В Дніпрі з’явилися екзотичні та небезпечні мешканці, – рибоохорона

З часів, коли течію Дніпра перегородили греблі і велика ріка перетворилась на каскад водосховищ, її режим водойми став нагадувати умови лиманних (приморських) водних систем. Змінилась швидкість течії, мінералізація і хімічний склад. Дніпро став нагадувати ланцюжок акваріумів – сполучених посудин, відкритих для підкорення видами тварин, що можуть жити при різних показниках солоності і мінералізації води.

Для перших повоєнних років (1946-1952 рр.) характерні інтенсивні процеси переформування фауни водосховищ. У нові водні екосистеми почали проникати нетипові для прісних вод мешканці, в першу чергу – морські види безхребетних і риб. Проникати і адаптуватися, незважаючи на здавалося б абсолютно різні умови існування.

Хронологія проникнення видів.

В середині минулого століття в дніпровські водосховища і їх придаткову систему, як самостійно, так і не без допомоги людини проникли десятки  нових видів водних тварин, які заполонили водосховища і річки-притоки молюск дрейсена, нові види рачків-бокоплавів, чабачок амурський та багато інших.

Пік «освоєння» водосховищ і річок України новими формами риб і безхребетних припадає на 1940-1950-ті роки, після чого намітився деякий спад «імміграції» неаборигенних видів в нові для мігрантів водні системи. Однак, як виявилося, невелика тимчасова пауза була тільки невеличкою паузою. Широкому поширенню окремих видів сприяла і людина.

З кінця 1950-х років в Україну стали завозити для подальшої акліматизації риб, історичними ареалами яких були водойми Далекого Сходу СРСР і Китаю (білий і строкатий товстолобики, білий амур, чорний амур). Наприклад, в 1961-1971 рр. в Радянському Союзі проводилося до 400 перевезень риб рік, а число водойм, куди завозився рибопосадковий матеріал, доходило до 370 (Карпевіч, 1998).

У водосховища України, наприклад, завезли тарань з Криму, яка прижилася і зараз в окремих випадках досягає 2-2,8 кг маси (Новицький, 2000). Невдало спробували заселити водосховища сигом, буфало та деякими іншими видами риб.

Сьогодні будь-який рибалка зі стажем підтвердить факт, що до кінця 1960-х років в водосховищах Дніпра, та й в будь-якому озері або річці популярного об’єкта сьогоднішнього рибальства – карася сріблястого – не було. Іноді його можна було зловити в ставках, господарі яких займалися рибництвом. В Україні своєю появою наш «метис» зобов’язаний саме завезенню в наші водойми рослиноїдних риб – тих же товстолобиків і амура. Причому, карась виявився на момент розселення цінних риб видом небажаним, який випадково затесався в зарибок амурських переселенців. Існує небезпідставна думка, що масовій появі в водосховищах, річках та озерах України сріблястий карась повинен бути «вдячний» Українському товариству мисливців і рибалок, які кілька десятиліть зарибнювати свої водойми саме цим цікавим для рибалки невибагливим видом.

У 1970-ті роки відбувається друга «хвиля» розселення видів по каскаду дніпровських водосховищ: крім карася сріблястого та амурського чебачка, тільки в Дніпровському (Запорізькому) водосховищі транзитом з Каховського з’являються бичок-гонець, колючка трьохголкова. Через кілька років ці види починають відзначатися і в Дніпродзержинському водосховищі.

Крім умовно корисного для любительського рибальства і промислу, скажімо, карася, на жаль, в українські водойми проник і широко поширився чебачок амурський, якого також як і карася «зайцем» завезли у водойми.

У 1980-1990-і роки в Дніпро проникають Калинка (бобирец дніпровський), улюблена рибка хижаків Чорного моря – атерина чорноморська, бичок кнут (мартовик).

У 2003 році іхтіологи відзначають на Дніпровському водосховищі ще один «чужий» вид – бичка-пуголовочку Браунера.

Таким чином, за даними різних дослідників, з моменту появи каскаду дніпровських водосховищ прісноводна фауна водойм України поповнилася 18 новими видами риб (9 родин), втративши при цьому три таксона. Згідно з твердженнями відомого іхтіолога Ю. В. Мовчана (2005), 10 нових представників фауни водойм України частково або повністю натуралізувалися.

Відносно рибного населення водосховищ Дніпра в даний час частка риб-саморозселенців і інтродуцентів (спеціально завезених людиною) коливається від 16 до 25%.

«Китайський десант» в водосховища Дніпра.

20 жовтня 2002 р несподівану новину отримали зоологи ДНУ від дніпропетровських спінінгістів. На Дніпровському водосховищі в районі с. Башмачка (і однойменної затоки) на 10-метровій глибині трійник воблера зачепив стару браконьєрську сітку, в якій опинився живий краб. Повідомленням рибалок вчені спочатку не повірили, але факт є факт: краб дійсно був спійманий в Дніпрі.

До 1912 року предки цього виду краба (Eriocheir sinensis ) спокійно жили собі в опріснених ділянках морів і гирлах річок Північно-Східного Сахаліну, Гонконгу і Тайваню. У рік, коли потонув «Титанік», азіатський гість був випадково завезений в баластних цистернах судів аж до басейну Ельби. Звідти він почав швидко розселятися уздовж західних берегів Європи і зараз численний у багатьох річках і гирлових просторах Німеччини, Бельгії, Нідерландах, Франції, Данії, Швеції, Фінляндії.

А в 2002 р настала черга східноєвропейських країн. Практично одночасно з проникненням в Дніпро китайський мохнаторукий краб потрапляє в водосховища Верхньої Волги, де вчені у вересні того ж року відловлюють 2 екз. «китайця».

До речі, в січні 2003 року ще один екземпляр краба був спійманий в Каховському водосховищі. Особливої​​радості з приводу вселення в наші річки краба у вчених немає, адже відомо, що Eriocheir sinensis своїми норами ушкоджує зрошувальні канали, греблі, інші гідротехнічні споруди.

Навмисне вселення чужорідних видів-екзотів.

Безпосереднє перенесення (перевезення, переміщення) людиною видів можна назвати поняттям «інтродукція». Розрізняють інтродукцію навмисну ​​і ненавмисну. До умисного введення можна віднести:

1) рибництво – розведення риб в закритих водоймах, а також ставкове і індустріальне рибництво (наприклад, вирощування тіляпії і канальних сомиків у тепловодних водоймах;

– розведення для цілеспрямованого випуску риб в природні водойми (спортивне рибництво, комерційне рибництво, випуск риб з метою боротьби з заростання і т. д.).

Звичайними в рибоводній практиці стали строкатий і білий товстолобики, молюскоїдний чорний амур і рослиноїдний білий амур – біологічні меліоратори.

2) випуск декоративних акваріумних риб в природні водойми. Наприклад, яскравим прикладом є проживання гуппі в районах скидання теплих вод.

У прісноводній фауні водосховищ України вже більше десяти років відзначаються раніше суто акваріумні види безхребетних і риб: прісноводна медуза, понад 7 акваріумних видів молюсків, гуппі, мечоносці і інші види (Кочет і ін., 2002 Новицький , 2005).

З 1996 року на внутрішніх водоймах було зареєстровано кілька риб-екзотів. До цього в фауні Придніпровського регіону раніше не зазначалися: сонячна риба (сонячний, або дисковий окунь), американський канальний сом, тіляпія мозамбікська, які сьогодні реєструються в річках-притоках правого берега Дніпровського водосховища.

Крім того, відзначаються процеси натуралізації цих видів до умов проживання в водоймах центральної України. Наприклад, на Зеленодольському водосховищі (Дніпропетровська область) відзначається житлова популяція американського канального сома, яка щорічно нереститься в умовах водосховища.

У 1990-х рр. в складі фауни водойм Північно-Західної України і в придаткових водоймах верхнього Дніпра була відмічена поява небажаного саморозселенця – ротана-головешки, який останнім часом з’явився навіть в деяких дніпровських водосховищах (наприклад, Київському) і його притоках.

У травні 2006 р в озері Касянка, яке з’єднується з Дніпровським (Запорізьким) водосховищем, зареєстрований факт навмисного випуску піраньї Наттерера (Serrasalmus nattereri). Після обстеження акваторії озера було проведено меліоративний вилов риб ставними сітками з вічком 30-40 мм і виловлено 8 особин піраньї.

Одним з найбільш небезпечних риб-екзотів, спроби розводити якого проводилися в ставках України, є змієголов Ophiocephalus argus warpachowskii Berg. Ця велика хижа риба (довжина тіла до 1 м, маса більше 6 кг) – надзвичайно пластичний вид і потрапляння його в природні водойми України може призвести до непередбачуваних наслідків.

Небезпечними і непродуманими є також наміри і спроби багатьох власників і орендарів штучних водойм без наукових обґрунтувань вирощувати нетипові для фауни України види риб.

Випадки навмисного випуску небезпечного для природного середовища виду і його існування в нетиповій водоймі (хоча і нетривалий час) яскраво висвітлює наявність проблеми неконтрольованого розселення  екзотичних видів тварин, які утримуються в домашніх умовах (тропічні комахи, риби, земноводні , рептилії, птахи та ссавці).

Джерело

Оставьте свой ответ

Please enter your comment!
Please enter your name here

четыре × три =