Запорізькі археологи, які повернулись з експедиції на Мамай-Гору, сьогодні презентують жителям міста головну археологічну сенсацію року. Науковці знайшли у кургані поховання молодого скіфського воїна, яке за 2,5 тисячі років жодного разу не грабували розкрадачі могил. При дослідженні поховання, за словами вчених, знайдені «неймовірні» артефакти. Далі — пряма мова.
Він, певно, помер як воїн! З мечом у руках і мужністю в очах.
Удари мечів – дзвін брязкаючої сталі, краплини крові й сотні кінських копит, що топчуть ворога. Скільки тих битв у скіфів було… Вже й не полічити. Смерть на полі не шкодувала ані молодих воїнів, ані вже зрілих. Перед богами вони були всі рівні. Були вони вищою кастою скіфів – воїнами.
У скіфів не любили слабкодухих. Скіфських воїнів боялись і поважали у Малій Азії та Єгипті, у Персії та на Балканах. І воїном цей парубок ставав лише у бою, вбивши свого ворога та випивши крові з його черепа. І тільки тоді старійшина відкривав перед юнаком двері чоловічого клубу-воїнів-скіфів.
І хоч життя тодішнього вояка було коротким, було воно ще сповненим відвагою та звитягами. Його короткий меч так і залишився з ним – після смерті. У подорожі в потойбічний світ. Усе, що було при воїнові, усе так і зосталось у землі — чекати на відкриття археологів. І ці відкриття не забарились у цьогорічній експедиції на Мамай-Горі. У непограбованій ямі на археологів чекала справжня сенсація. Збережений кістяк молодого хлопця, що лежав на спині. За дві з половиною тисячі років жодна рука мародера та розкрадача могил так і не торкнулась цієї поховальної ями.
Він був вершником і справжнім майстром своєї суворої справи. А ще юнак був не лише воїном, а ще й франтом і полюбляв прикраси. Про це і не тільки розповіли нам числені й часом абсолютно неймовірні артефакти, знайдені при дослідження цього поховання.
Цей воїн певно належав до тих перших відчайдухів, що полишили домівку і азійські простори та холодні передгір’я Кавказьких гір й пішли шукати інші нові землі на Причорномор’ї. А, може, навпаки, пройшовши через степ до лісостепу, повернулися назад до степів. Про таку можливість свідчить схожість інвентарю і деякі анатомічні особливості скелета.
Досліджене поховання знаходилось поруч з іншим, значно більшим за розмірами. Останнє було розграбовано вщент, нами знайдено лише одне вістря стріли та уламки кісток. Похована людина похилого віку. Не виключно, що поховання юнака 18-20 років могло належати зброєносцю.
Як казали у експедиції — охоронець-невдаха, який не зміг захистити господаря, себе, і, наприкінці, господаря після смерті.
Як повідомляють, презентація відбудеться сьогодні, 26 вересня о 15.00 в 5 корпусі ЗНУ, авд.327, просп.Соборний 74. Кожен, хто прийде, матиме змогу почути розповіді про експедицію з вуст її учасників, та побачити знахідки до того, як вони потраплять у музей.
