Підпал військової бази та перші загиблі: протести в Ірані загострюються

В Ірані протести перейшли в нову, жорсткішу фазу. У новорічну ніч демонстранти підпалили базу ополчення Басідж, що є ключовим інструментом силового тиску влади.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bild та Reuters.

База ополчення Басідж у місті Ченар поблизу Асадабада в провінції Хамедан підпорядковується «Корпусу вартових ісламської революції» та десятиліттями використовувалося режимом для жорстокого придушення масових виступів.

Подія стала одним із найрадикальніших епізодів нинішньої хвилі протестів. У різних містах країни люди виходять на вулиці попри закриті магазини, барикади та сльозогінний газ, скандуючи антиурядові гасла.

Те, що спочатку було реакцією на шалену інфляцію та обвал національної валюти, швидко переросло у відкриту критику всього політичного режиму. За повідомленнями місцевих джерел, мільйони іранців уже долучилися до протестів.

«Це остання битва — Пехлеві повернеться», — у публічному просторі дедалі частіше з’являються гасла на підтримку повернення монархії Пехлеві.

Влада також підтвердила напад на офіс губернатора у місті Фаса на півдні Ірану.

За даними судового інформаційного агентства Mizan, група осіб пошкодила будівлю адміністрації, що свідчить про зростання масштабів і координації протестних дій.

Крім того, загинули щонайменше троє людей, серед яких співробітник сил безпеки.

Протести охоплюють усю країну

Масові виступи розпочалися минулими вихідними після того, як торговці «Великого базару» в Тегерані масово закрили свої магазини. Цей крок має особливе значення — базар традиційно є не лише економічним центром, а й важливим політичним символом.

Заклики до закриття ринків швидко підтримали підприємці в інших містах — зокрема у Ширазі, Керманшаху, Кешмі та низці провінцій. Протести поширилися на університети та центральні райони міст, стаючи дедалі більш політизованими.

Сили безпеки у відповідь застосовують сльозогінний газ, масові затримання та демонстративну присутність поліції.

Водночас офіційні іранські ЗМІ висвітлюють події вкрай обмежено. Є підтвердження, що студенти та молодь зазнавали насильства. Стало відомо, що масові протести призвели до людських жертв.

Ситуація в Ірані загострюється через те, що до протестів долучилися групи, які раніше були опорою режиму. «Базарії» — торговці історичних ринків — у 1979 році відіграли ключову роль в Ісламській революції, фінансово та організаційно підтримуючи духовенство й аятолу Хомейні.

Протягом десятиліть ця мережа була стабілізатором ісламістської системи влади.

На тлі подій із вигнання до іранців звернувся кронпринц Реза Пехлеві, син останнього шаха. Він підтримав протести, закликав силовиків не виступати проти власного народу та назвав нинішній момент історичним шансом для змін.

Нагадаємо, що в Ірані спалахнула найпотужніша з 2022 року хвиля протестів на тлі обвалу ріала та економічної кризи. Масові протести спричинені зростанням інфляції, соціальним невдоволенням і жорстким силовим тиском з боку режиму.

Економічна криза в Ірані не в останню чергу є наслідком міжнародних санкцій. Нещодавно Державний департамент США заявив про введення нових санкцій на підтримку чинних обмежень ООН проти Ірану через його відмову зупинити ядерну програму.

Також ми писали, що 27 вересня ООН поновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану, що були запроваджені Радою Безпеки ООН з 2006 по 2010 рік.