Сполученим Штатам не вдалося змусити Україну та Європу піти на радикальні поступки росіянам у переговорах про завершення війни.
РБК-Україна розповідає про головні переговорні події останніх днів та пояснює розбіжності між численними «мирними планами».
Головне:
Чому переговори у Лондоні пройшли не так, як планувалося?
В чому суть пропозицій України та Європи напротивагу американським?
Як змінюється риторика Трампа щодо переговорів?
Лондонська зустріч і демарш Рубіо
Цього тижня продовжилася активна фаза переговорів за участі США, України та європейських країн. Після серії зустрічей у Парижі 16-18 квітня, нова багатостороння зустріч на рівні міністрів закордонних справ мала відбутися у Лондоні 23 квітня.
За даними Axios, у Лондоні Штати хотіли отримати відповідь України на «остаточні пропозиції» президента США Дональда Трампа. В разі позитивного відгуку – пропозиції мали відправити Росії.
Однак, в останній момент держсекретар США Марко Рубіо відмовився їхати на зустріч. Відповідно, не приїхали й очільники європейських МЗС. Таким чином, відбулася лише зустріч на рівні радників..
За інформацією CNN, причиною скасування поїздки Рубіо стала відмова президента Володимира Зеленського погодитись із визнанням російської окупації Криму, що є одним з ключових пунктів в «остаточних пропозиціях» Трампа.
22 квітня Зеленський повідомив, що він відкритий до переговорів з Росією, але Україна не прийме угоду, яка визнає контроль Росії над Кримом.
«Україна юридично не визнає окупацію Криму. Нема про що говорити. Це суперечить нашій Конституції», — заявив український президент.
Плани США, України та Європи
Напередодні лондонської зустрічі у цілій низці американських медіа з’явилися деталі того, що США запропонували Україні. Найбільш повна версія, оприлюднена Reuters, передбачає постійне припинення вогню: сторони негайно мають розпочати переговори щодо його технічної імплементації.
Натомість Україна отримує надійні гарантії безпеки. Гарантами будуть європейські та охочі неєвропейські держави. Водночас Україна відмовляється від вступу в НАТО, але може прагнути до членства в ЄС.
Крім того, США де-юре визнають окупацію Криму, де-факто – Луганської, а також частин Запорізької, Донецької та Херсонської областей. При цьому, Україна повертає територію в Харківській області та відновлює контроль над Каховською ГЕС, американці ж беруть під контроль Запорізьку АЕС. Україна також отримує безперешкодний прохід по Дніпру та контроль над Кінбурнською косою.
Також план передбачає, що США та Україна реалізують угоду про корисні копалини, а Київ отримує кошти на реконструкцію. Але при цьому скасовуються санкції проти Росії, накладені з 2014 року. Крім того, Вашингтон і Москва поновлюють економічне співробітництво.
Разом з тим, під час переговорів у Лондоні спільно з європейськими партнерами Україна напрацювала власну версію плану завершення війни, яку одразу ж передали американцям.
В західних медіа з’являлись різні версії того, що увійшло до україно-європейського плану. Джерела РБК-Україна вказують на ту версію документа, яку опублікувало Reuters, як на найбільш наближену до дійсності.
Вона яскраво показує суттєві відмінності між американським баченням з одного боку, та україно-європейським – з іншого.
Зокрема, в контексті перемир’я Україна та Європа пропонують механізм контролю за припиненням вогню, яке буде очолювати США за підтримки третіх країн.
Щодо гарантій безпеки головна відмінність – Україна не відмовляється від членства в НАТО, як того вимагають американці (та росіяни). Натомість до набуття членства в Альянсі Україна має отримати серйозні безпекові гарантії на зразок натівської колективної оборони, зокрема і від американців. Також Україна та Європа не сприймають жодних обмежень на чисельність чи озброєння ЗСУ.
Великі відмінності є і у баченні територіальних питань. Україна і Європа не хочуть зараз обговорювати питання визнання якихось територій «де-юре» чи «де-факто» російськими. Всі питання контролю над територіями пропонують вирішувати тільки після повного та безумовного припинення вогню, базою для них буде поточна лінія зіткнення.
Також Європа та Україна, на відміну від США, виступають проти зняття всіх накладених против РФ з 2014 санкцій. Допускається лише їхнє поступове послаблення після досягнення сталого миру – з опцією повернення санкцій у випадку порушення росіянами мирної угоди.
Втім речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що більшість публікацій ЗМІ щодо «мирних планів» не відповідає дійсності. Разом з тим, Україна наполягає на трьох принципових позиціях щодо завершення війни:
Україна ніколи не визнає жодну частину своєї території як російську;
Україна ніколи не погодиться на будь-яке обмеження своїх збройних сил, сил оборони України, оборонних спроможностей, оборонної промисловості чи військової допомоги від партнерів;
Жодна третя країна не має права вето на вибір Україною альянсів та союзів;
Удар по Україні та застереження Трампа
23 квітня Дональд Трамп повідомив, що заява Зеленського щодо Криму шкодить мирним переговорам з Росією, оскільки півострів «був втрачений» багато років тому під егідою тодішнього президента США Барака Обами і навіть не є предметом обговорення.
«Ніхто не вимагає від Зеленського визнати Крим російською територією, але якщо йому потрібен Крим, то чому вони не боролися за нього одинадцять років тому, коли його передали Росії без єдиного пострілу?», – написав Трамп у соцмережі Truth Social.
На цьому тлі Росія здійснила новий масштабний обстріл України, зокрема, значна частка ракет і дронів буда спрямована на Київ.
Реагуючи на нього, Трамп вперше за довгий час публічно звернувся до Путіна.
«Я незадоволений російськими ударами по Києву. У них нема потреби, і вони сталися дуже невчасно. Владімір, зупиніться! По 5 000 солдатів на тиждень гине. Давайте укладемо мирний договір!» — написав Трамп.
Як повідомляє The Wall Street Journal, останнім часом Дональд Трамп був роздратований тим, що Путін не виявив більшої гнучкості. Тепер питання в тому, чи готовий президент США натиснути на Москву, щоб вона пішла на значні поступки для укладення угоди, так само як він підштовхував Україну.
Чергова зустріч Віткоффа з Путіним
Очевидно, отриманий американцями від України та Європи документ був опрацьований у Вашингтоні, і після того, 25 квітня, спецпредставник Трампа щодо Росії і Близького Сходу Стівен Віткофф здійснив чергову, вже четверту, поїздку до Москви.
Напередодні зустрічі Bloomberg повідомляло, що США наполягатимуть на тому, щоб Росія визнала право України мати власну армію та оборонну промисловість як частину мирної угоди між Москвою та Києвом.
Після завершення переговорів Віткоффа та Путіна традиційно було мало конкретної інформації. Росіяни лише підкреслили, що бесіда була «конструктивною» та «дуже корисною». «Мова йшла, зокрема, про можливість відновлення прямих переговорів між представниками Росії та України», – заявив помічник російського диктатора Юрій Ушаков.
Підготовка угоди про корисні копалини
На тлі інших подій малопоміченою, але важливою для Києва, стала поїздка прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до США. Головною метою візиту були переговори щодо угоди про корисні копалини разом з міністром фінансів США Скотом Бессентом.
«Наші переговорні команди продовжують активну роботу, як і передбачено підписаним меморандумом (укладеним 18 квітня — ред.)», – заявив Шмигаль за підсумками переговорів.
За його словами, було обговорено важливі політичні моменти майбутнього документа.
«Наголосив також, що угода, згідно з українським законодавством, має бути обов’язково ратифікована у Верховній Раді. Домовилися розпочати роботу над зоною вільної торгівлі між Україною та США», – повідомив Шмигаль.
Міністр фінансів України Сергій Марченко у свою чергу повідомив, що Київ та Вашингтон досягли прогресу щодо угоди, але цього тижня вона не буде укладена.
«Був досягнутий прогрес, і зараз наші команди працюють дуже тісно разом. Є ще деякі питання, які ми обговорюємо», – сказав Марченко.
Зокрема, за його словами, міністр фінансів США Скотт Бессент хоче, щоб питання заморожених російських активів стало частиною більш широких дискусій. Трамп у свою чергу вимагає від України «негайного» підписання угоди.
Втім зрозуміло, що для України це має сенс лише в контекст загальних перемовин про завершення російсько-української війни і залежить від їх перебігу.
***
За кількістю різноманітних коментарів, заяв, «зливів» у ЗМІ, зустрічей та інших дипломатичних активностей поточний тиждень, очевидно, став чи не найінтенсивнішим за весь час, коли Дональд Трамп взявся «мирити» Україну та Росію.
Однак станом на зараз перспективи та формат завершення війни знаходяться в такому ж тумані, як і раніше. Очевидно, що Україна та ключові європейські держави – Франція, Велика Британія та Німеччина – змогли загалом звести свої позиції до спільного знаменника, що дуже суттєво відрізняється від позиції США. Яка, у свою чергу, хоч і занадто відповідає російським інтересам, але теж відрізняється від бачення Москви.
Формат початку перемир’я, територіальні питання, поствоєнні гарантії безпеки для України – як і раніше, видимого компромісу по цих ключових темах не проглядається. Особливо важко передбачити ситуацію тоді, коли центральний учасник процесу – Сполучені Штати – кожного дня змінюють свою публічну позицію. Приміром, ще в четвер Трамп заявляв про наявність чіткого «дедлайну» для мирної угоди. А вже в п’ятницю з’ясувалось, що такого дедлайну у нього вже немає.
І хоча американський президент заявив, що «більшість ключових пунктів» мирної угоди уже погоджені, реальна ситуація виглядає зовсім іншою.
Але подальші важливі новини щодо мирного процесу можуть з’явитися вже скоро – під час візиту самого Трампа до Європи, який починається вже сьогодні.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
