Яких би досягнень не мав по тому український автопром, безкомпромісний позашляховик ЛуАЗ-969 назавжди залишиться одним з найяскравіших його дітищ. Розповідаємо, чому попри все були незадоволені його конструктори і для чого вони вигадували особливі версії «Волині».
Про кілька маловідомих і дуже повчальних модифікацій ЛуАЗика читайте в матеріалі РБК-Україна.
Крім видатних позашляхових можливостей «Волині» (до речі, таке ім’я офіційно використовувалося тільки в перші роки випуску моделі) вона мала ще одну привабливу рису. Утилітарний кузов і компактне шасі ЛуАЗика натякали на його багатофункціональність і мов запрошували створити на його базі інші моделі. Чим конструктори час від часу і користувалися.
Баластний тягач ЛуАЗ-2403 (1987 – 1988 рр.)
Трохи дивно, що найменш привабливий зовні вітчизняний автомобіль якимось чином потрапив у компанію тих машин, які виконували представницькі функції. Власне, вся техніка, яка експлуатувалася на перонах і льотному полі цивільних аеропортів, з давніх давен грала на публіку.
Адже прибуваючи у нову країну чи нове місто, мандрівники – пасажири авіалайнерів – першими з «місцевих» бачили не щось, а наземний транспорт повітряної гавані. Тому кожна держава і кожен аеропорт намагалися мати у своєму автопарку машини не тільки корисні, а й симпатичні. І погодьтеся, аеродромний тягач ЛуАЗ-2403 вийшов значно цікавішим зовні, ніж базова модель -969М.
Попри скромні розміри, малюк ЛуАЗ використовувався саме як тягач, адже мав штатний привід 4х4, тягову «повзучу» передачу, блокування «дифа» на випадок зими і колісні редуктори – на випадок глибокого снігу. Аеродромній машині підняли тягове зусилля на гаку, збільшивши передавальне число колісних редукторів, а ще прибрали високий дах над задньою частиною кабіни. Машина фактично стала пікапом, і все це для того, щоб було зручніше завантажувати корму машини баластом – звідки і назва класу, до якої її офіційно відносили. Відтак, машинка успішно буксирувала дрібні вантажі, візки з авіакомпонентами, контейнерами і багажем масою аж до 3,0 тонн.
Щодо зовнішності, крім візуального облегшення корми тягачик фарбували у фірмовий для аеродромної техніки того часу жовто-гарячий колір. Машина не була масовою, але відомо 164 випущені екземпляри – гідна цифра. В наш час модель є справжньою музейною рідкістю.
Концепт ХХ століття: ЛуАЗ «Прото» (1989 р.)
Коли наприкінці 1980-х стало зрозуміло, що створеному у середині 1960-х всюдиходу ЛуАЗ-969 потрібна термінова заміна, нову модель для Луцького заводу створили відразу два творчих колективи. З одного боку це була модель ЛуАЗ-1301 від заводських конструкторів, а з іншого – альтернативна розробка ЛуАЗ-«Прото» від науково-дослідного інституту НАМІ.
«Прото» мав дуже цікавий багатофункціональний кузов-трансформер, «таврійський» 1,1-літровий мотор на 53 к.с., привод 4х4, і оригінальну підвіску на алюмінієвих важелях (спереду MacPherson, ззаду De Dion). Цікаво, що концепт створювався з урахуванням тодішніх виробничих можливостей українських підприємств. На жаль, цей дуже цікавий прототип так і залишився в одному екземплярі, який не пережив тих суворих 1990-х років.
Мікровантажівка ЛуАЗ-13021 (1991 – 1998 рр.)
Економічна криза 1990-х народила на вітчизняних автозаводах не один десяток суперсміливих конструкцій. Але тільки лічені одиниці з них побачили заводський конвеєр і випускалися більш-менш помітною серією. Один з таких успішних проектів – ЛуАЗ-13021, створений на Луцькому автозаводі чи то повноприводний пікап, чи то масштабована у зворотній бік вантажівка. Побудована на базі ЛуАЗ-1302 (версія 969-го з мотором «Таврії») машина мала бортову платформу і вантажопідйомність 400 кг. Сучасний на той момент «таврійський» 53-сильний двигун та трансмісія 4х4 надавали вантажівці-всюдиходу неабиякі властивості: прохідність унікального рівня плюс впевнений рух по трасі на швидкості понад 90 км/год. Сьогодні в це важко повірити, але новою така машина коштувала близько 2000 доларів.
Коротко
Якщо в когось є сумніви щодо того, що ЛуАЗи колись були настільки видатними машинами, можна зазирнути на сайти оголошень з продажу машин. І побачити там, яких грошей сьогодні коштує працюючий позашляховик ЛуАЗ-969 випуску кінця ХХ століття.
При підготовці статті були використані матеріали музеїв «Колеса Історії» (м. Київ) та «Фаетон» (м. Запоріжжя).
Нещодавно РБК-Україна розповідало, як неправильний бензин впливає на автомобіль та як виправити ситуацію.
