Оселедець — це не просто риба, а й ще частина української культури. Її назва має цікаве походження, пов’язане з запорозькими козаками. Дізнайтеся, як правильно казати це слово і звідки воно з’явилося.
Як правильно українською буде «сільодка», розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Академічний тлумачний словник української мови.
В українській мові слово «сільодка» не є нормативним, адже правильна назва цієї риби — оселедець. Це морська промислова риба, яку традиційно вживають у засоленому або копченому вигляді.
А слово «сільодка», — це суржик, калька з російської мови. І це слово чомусь досі використовують в Україні.
Приклади використання слова:
«На столі парувала картопля, блискотів политий олією оселедець» (М. Руденко, «Вітер», 1958).
«Панькався зо мною тесть, як кіт з оселедцем» (М. Кропивницький, II, 1958).
«Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут (у камері) для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять» (А. Хижняк, «Тамара», 1959).
Проте оселедець — це не лише риба, а й особливий елемент козацького стилю. Саме так називали довге пасмо волосся на голеній голові, яке носили запорозькі козаки.
Чому така назва? Очевидно, тому, що пасмо волосся звисало й ворушилося, нагадуючи рух живої риби.
Приклади вживання:
«Корж зупинився на паперті, заправив за ліве вухо чорний, як дьоготь, оселедець» (З. Тулуб, «Людолови», 1957).
Вас може зацікавити:
Коли говорять «річниця», а коли — «роковини»
10 складних українських слів, які не можуть вимовити іноземці
Чому «доброго ранку» правильно, а «доброго дня» — мовна пастка
