Робота онлайн чи в офісі: які вакансії більш популярні серед українців

Протягом останніх років українці віддають перевагу роботі онлайн. Вакансії з можливістю дистанційної зайнятості набирають найбільше відгуків у шукачів. Водночас ті, хто вже працює з дому, погодилися б повернутися в офіс, якщо роботодавець запропонує гібридний графік.
РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, які вакансії мають найбільший попит серед українців.

Зміст:

Шукачі конкурують за роботу онлайн

В яких галузях пропонують віддалені вакансії
За яких умов українці готові повернутися в офіс
Шукачі конкурують за роботу онлайн
Віддалений формат дає можливість поєднувати роботу з навчанням та особистими справами, економить час та гроші на транспорт, дозволяє працювати в комфортних умовах і з більш гнучким графіком.
Саме ці фактори завжди приваблювали шукачів онлайн-вакансій. За останні 4 роки віддалена робота стала ще більш затребуваною серед українців.
Як розповіли РБК-Україна в Державній службі зайнятості, популярність дистанційки зросла під час пандемії COVID-19 та воєнного стану через повномасштабне вторгнення РФ.
Протиепідемічні обмеження, а згодом міграція та безпекові ризики спонукали українців переходити в онлайн, і роботодавці створювали умови для організації такої роботи.
Фото: віддалена робота має найвищий попит (GettyImages)
Наразі онлайн-вакансії залишаються надзвичайно затребуваними серед шукачів.
За даними звіту Work.ua, найвища конкуренція – на віддалені посади. Аналітики порталу радять роботодавцям, які мають складнощі з закриттям вакансії, і якщо ця робота може виконуватися дистанційно, замислитися над форматом співпраці онлайн.

В яких галузях пропонують працювати віддалено
У відповідь на запит видання в ДСЗ розповіли, що станом на 9 грудня 2024 року на Єдиному порталі вакансій було розміщено 5,5 тис. пропозицій дистанційної роботи.

Найбільше таких вакансій у сферах:

ІТ – 1200

маркетингу та реклами – 1000

освіти та науки – 459

дизайну – 252
Робота дистанційного характеру пропонується також у ЗМІ, сферах юриспруденції та послуг. Від початку року Службою зайнятості було укомплектовано 675 онлайн-вакансій.
На кадровому порталі Work.ua також найбільше вакансій розміщено в галузях «IT, комп’ютери, інтернет», «Маркетинг, реклама, PR». Майже 1,3 тис. вакансій на 12 грудня пропонувалося у сфері «Продаж, закупівля».
Скриншот Work.ua
Середня зарплата для дистанційної роботи у грудні 2024 становить 28 тис. грн.
Маркетологу онлайн в середньому пропонують 35 тис. грн
менеджеру з продажу – 30 тис. грн
дизайнеру – 29,5 тис. грн
SMM-менеджеру – 25 тис. грн

оператору сall-центра – 19,5 тис. грн
Найвищі зарплати на дистанційці мають айтівці та працівники керівної ланки.
За яких умов українці готові повернутися в офіс
Для тих українців, чия робота дозволяє дистанційний режим, головною умовою повернення до офісу стала б можливість поєднувати офлайн з онлайн-форматом зайнятості.
Гібридний графік називають навіть більш переконливим аргументом, ніж підвищення заробітної плати. На тлі постійних загроз повітряних атак вагомою умовою також є наявність укриття в приміщенні офісу. Це результати опитування кадрового порталу Work.ua.
На питання, «якщо робота може бути дистанційною, але роботодавець наполягає на офісі, які умови для вас є обов’язковими?», були такі відповіді:
25% опитаних вказали гнучкий графік або гібридний формат роботи;
20% проголосувало за підвищення заробітної плати;
16% – за наявність укриття в офісі;
15% бажали б отримати компенсацію на транспорт та харчування
Менше респондентів зазначили важливим покращення соціального пакета (11%), безкоштовні кава та смаколики (7%), корпоративи й тренінги (6%).
При підготовці матеріалу використовувалися: коментар Державної служби зайнятості для РБК-Україна, аналітичний звіт та інформація порталу пошуку роботи Work.ua.

Раніше ми розповідали про ситуацію з нестачею кадрів в Україні та у яких галузях вакансій більше за шукачів.
А більш докладно про те, як нестача кадрів впливає на зарплатні пропозиції, йдеться в матеріалі «Роботодавці готові платити більше: як змінилися зарплати у вакансіях через нестачу кадрів».