Задля додаткових надходжень податків в бюджет в Україні хочуть вчергове знизити ліміти на грошові перекази, а також серйозно взятися за оптимізаторів податків з використанням ФОПів. Як це має бути, наскільки виправдано і своєчасно, та до чого призведе, – читайте в статті редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.
Зміст
В чому місія чергового «закручування гайок»
Як ці самі «гайки» будуть закручувати
Як обмежуватимуть перекази
Як боротимуться з оптимізацією податків через ФОПів-найманців
Як боротимуться з подрібненням підприємств на ФОПи
В чому місія чергового «закручування гайок»
Чи настане той момент, коли українці зрозуміють, що платити податки потрібно? Схоже, навіть повномасштабна війна, де на карту поставлено саме виживання українців як нації, не стало для багатьох таким приводом, і вони продовжують вести business as usual.
Щоб допомогти громадянам ставати більш соціально відповідальними, держава вчергове вирішила «закрутити гайки» на фінансово-податковому фронті, ініціювавши нові обмеження руками представників банківської системи.
Так, 10 грудня чотири системно важливих банки – Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк, а також дві банківські асоціації – Незалежна асоціація банків України та Українська асоціація банків, підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Банки-«першопрохідці» закликають всіх останніх 57 банків, а також представників небанківських фінансових організацій долучитися до спільної ініціативи.
Формально Національний банк не має жодного відношення до ініціативи своїх піднаглядних. Фактично ж саме держрегулятор виступив ініціатором посилення податкової дисципліни учасників фінансового ринку, а через них – і всіх їхніх клієнтів, бо ж послугами банків користуються всі українці. Про свою роль в цьому процесі регулятор публічно заявив в ході підписання Меморандуму банками в присутності журналістів. Примітно, що підписання проходило в будівлі Національного банку.
А отже місія ініціативи з покращення прозорості ринку платіжних послуг виглядає логічною, виправданою і своєчасною – забезпечення додаткових надходжень податків в державний бюджет шляхом наведення порядку там, де в принципі цей порядок мав би існувати апріорі, оскільки банки за визначенням є суб’єктами первинного фінансового моніторингу і зобов’язані перевіряти законність платежів своїх клієнтів. А клієнтами банків, нагадаємо, є буквально всі громадяни України.
Формально з підписанням Меморандуму в роботі банків і небанківських фінансових організацій нібито нічого й не міняється – вони, як і раніше, мають просто виконувати свої нормативно врегульовані зобов’язання. Але, напевно, не всі учасники ринку якісно виконують покладені на них функції фінансового моніторингу операцій клієнтів. Як і самі клієнти далеко не завжди готові «світити» свої фінансові операції, тим самим уникаючи сплати податків до державного бюджету. На цьому, мабуть, можуть заробляти всі учасники процесу – банки, їхні клієнти, можливо навіть окремі гіпотетично існуючі нечисті на руку представники Національного банку. Гарантовано програє лише держава, а отже – всі ми, українці. І під час війни це не просто слова.
Як ці самі «гайки» будуть закручувати
Заради комплексного наведення порядку в галузі вирішено було бити одним пострілом двох зайців – примусити банки більш прискіпливо відслідковувати не зовсім законні операції своїх клієнтів, іноді, можливо, всупереч своєму не зовсім законному фінансовому інтересу, а з іншого боку – нарешті спробувати навести лад на широкому полі податкових зловживань бізнесу. Наводити лад вирішено низкою нових обмежень на грошові перекази всіх клієнтів банків та новим витком боротьби з податковими зловживаннями бізнесу з використанням ФОПів.
Про те, як саме банкіри хочуть обмежувати клієнтів і боротися з ФОП-зловживаннями, РБК-Україна докладно писало в день підписання Меморандуму.
Наразі ж зупинимося на окремих принципових моментах майбутніх нововведень і не завжди публічних, але дуже показових реакціях на ці нововведення з боку учасників фінансового ринку.
На рівні оціночних суджень автора можна констатувати, що нібито «ініціатива самих банків» щодо посилення фінансового моніторингу своїх клієнтів не дуже втішила банкірів. Разом з тим, всі присутні на підписанні меморандуму учасники ринку висловились однозначно «ЗА», заперечуючи будь-який тиск з боку регулятора.
НБУ став фактичним ініціатором нових обмежень (фото: flickr.com)
Варто зазначити, що нововведення носять суто рекомендаційний характер і не передбачають жодних заходів впливу з боку регулятора на банки, які відмовляться працювати за новими правилами. Принаймні голова НБУ Андрій Пишний публічно заперечив перспективу можливих наслідків для банків-«ухилянтів». Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому. Логічно було би передбачити можливі наслідки для тих учасників ринку, хто відмовлятиметься виконувати нормативи, які, за визнанням самих же банкірів, не є чимось новим в регулюванні їхньої діяльності. Разом з тим, регулятор з невідомих причин очевидно не хоче брати на себе відповідальність за формалізацію нових обмежень на фінансовому ринку.
Самі ж банкіри кажуть, що покарання неслухняних відбуватиметься природним чином – просто з банків, які підпишуть меморандум і запровадять посилені методи фінансового моніторингу, клієнти переходитимуть в банки, які цих жорстких регулювань не дотримуватимуться. А далі – вони автоматично попадатимуть в поле зору банківського нагляду регулятора. З відповідними передбаченими Законом наслідками.
Як обмежуватимуть перекази
Згідно тексту Меморандуму, який є в розпорядженні РБК-Україна, надавачі платіжних послуг, тобто банки і небанківські фінансові організації, які доєдналися до ініціативи, погоджуються на упровадження в своїй діяльності уніфікованих підходів, зокрема до процесів:
належної перевірки клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів;
встановлення автоматизованих цілодобових правил моніторингу платіжних операцій з особливою увагою до моніторингу та обмеження операцій у нічний час (з 24:00 до 06:00) для виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах «дропів»;
обміну інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їх діяльність, яка містить ознаки підозрілості.
Банки не встановлюватимуть ліміти на операції клієнтів з підтвердженими джерелами доходів (зокрема зарплатних клієнтів та інших клієнтів з підтвердженими доходами), а також волонтерів.
Документальне підтвердження доходів передбачає в тому числі отримання документів в електронній формі, зокрема це: сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, податкова декларація, зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності.
Якщо ж документально підтвердженого доходу немає, то банки зобов’язуються встановити ліміти (поширюватимуться на перекази за реквізитами IBAN) на операції:
з 01.02.2025 – для клієнтів «високого» рівня ризику встановлювати ліміт в сумі до 50 тис. грн/міс;
для клієнтів «середнього» та «низького» рівнів ризику – відповідно до лімітів та строків поетапної реалізації:
з 01.02.2025 – в сумі до 150 тис. грн/міс;
з 01.06.2025 – в сумі до 100 тис. грн/міс.
Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. За наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують установлений ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу.
Крім того, клієнт під час обслуговування має право попросити про підвищення встановленого ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів.
Надалі банки і небанківські фінустанови – учасники Меморандуму хочуть отримати доступ до офіційної інформації про клієнтів за допомогою онлайн-сервісу державних послуг «Дія», зокрема про дохід клієнта, про судові справи тощо.
Також планується створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема з ознакою «дроп»*, як додаткове джерело інформації для вивчення клієнтів. Щоправда, зазначили в Національному банку, справа це нешвидка. Створення реєстру передбачено зобов’язаннями України перед МВФ. Відповідний законопроект має бути розроблено до кінця поточного року. Далі, очікують в НБУ, – близько півроку підуть на його ухвалення. А потім – ще з півроку на технічну розробку і запуск самого реєстру. Ще орієнтовно півроку знадобляться для наповнення реєстру даними. Отже, повноцінна робота реєстру сумнівних клієнтів можлива не раніше другої половини 2026 року.
Як боротимуться з оптимізацією податків через ФОПів-найманців
Візьмуться банки (а через них – і відповідні державні органи) і за ФОПів. А точніше – за їхніх роботодавців.
Щодо клієнтів ФОП та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, банки застосовуватимуть ризик-орієнтований підхід:
для новостворених ФОП (до 6 місяців) із сумою річного доходу згідно 1 групи оподаткування (високий ризик) запровадять поглиблене вивчення його бізнес діяльності: суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця, а також посилений моніторинг операцій по рахунку;
для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3-ї групи – відбуватиметься вивчення клієнта у відповідності до власного ризик-орієнтованого підходу кожного окремого банку.
Банки «візьмуться» за ФОПів (фото: Getty Images)
А ось що є індикаторами ризику клієнта-ФОП для банку:
спостерігається різке збільшення операцій по рахунку ФОП від різних контрагентів;
залишок по рахунку ФОП «0» на початок та на кінець дня;
спостерігається нетипове збільшення кількості вхідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізичних осіб в день, в 2 рази і більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;
спостерігається дроблення переказів, в тому числі круглими сумами від або на одного контрагента впродовж місяця.
Якщо банк виявляє вказані індикатори ризику – ФОП і пов’язані з ним особи можуть готуватися до спілкування з відповідними державними органами, і відмови в обслуговуванні банком. Принаймні, про це заявляють підписанти Меморандуму.
Як боротимуться з подрібненням підприємств на ФОПи
З метою забезпечення належної оцінки ризиків під час обслуговування ФОПів банки планують застосовувати практику об’єднання ФОП та юридичних осіб у групу.
Ознаки належності клієнтів до групи пов’язаних компаній визначив Національний банк відповідним листом, надісланим банкам в листопаді.
Ознаками пов’язаності ФОП і юрособи, зокрема, але не виключно, є:
спільна адреса місця знаходження юридичної особи та ФОП;
спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
юридична особа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб;
у ФОП зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, включаючи діяльність з юридичною особою;
значні надходження на рахунки ФОП від юридичної особи або інших суб’єктів господарювання Групи;
оплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП;
значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП;
здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два‒три місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків;
використання одного платіжного термінала фінансової установи кількома суб’єктами господарювання.
В разі якщо відповідний зв’язок між юридичною особою і ФОПом буде виявлено банком, з великою ймовірністю такими клієнтами зацікавляться відповідні державні органи. Але, знову ж таки, так виглядає в теорії.
Чи вдасться державі чергова спроба навести лад з податками, задіявши фінансову систему країни, невдовзі стане зрозуміло. На кону – не лише гроші в бюджет.
* — «Дропи» – банківські клієнти, які за винагороду надають доступ до своїх карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу.
Автор був особисто присутній на презентації та підписанні Меморандуму. При підготовці статті використано публічні коментарі учасників процесу, а також текст Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг
