Голова правлячої партії Південної Кореї висловив підтримку призупиненню конституційних повноважень президента Юна Сук Йола за введення воєнного стану на цьому тижні. Це стало несподіваним поворотом та робить імпічмент глави держави більш імовірним.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Associated Press (AP).
Опозиційні партії наполягають на проведенні парламентського голосування щодо імпічменту Юна в суботу, називаючи його короткочасне оголошення воєнного стану «неконституційним, незаконним повстанням або переворотом». Однак їм потрібна підтримка деяких членів президентської партії «Народна влада», щоб отримати більшість у дві третини голосів, необхідну для ухвалення рішення про імпічмент.
Під час партійних зборів 6 грудня, лідер правлячої партії «Сила народу» Хан Дон Хун наголосив на необхідності якнайшвидшого призупинення президентських обов’язків і влади Юна. За його словами, чинний глава держави становить «значний ризик екстремальних дій, таких як повторна спроба запровадити воєнний стан, що потенційно може поставити Республіку Корея та її громадян у велику небезпеку».
Хан сказав, що він отримав розвідувальну інформацію про те, що Юн наказав командувачу військової контррозвідки країни заарештувати і затримати невизначених ключових політиків на підставі звинувачень в «антидержавній діяльності» під час дії воєнного стану.
«Я вважаю, що негайне призупинення виконання офіційних обов’язків президента Юн Сок Йола необхідне для захисту Республіки Корея та її народу», — сказав Хан.
Що потрібно для оголошення імпічменту
Імпічмент Юну вимагатиме підтримки 200 з 300 членів Національної Асамблеї (корейський парламент. — ред.). Опозиційні партії, які спільно внесли пропозицію про імпічмент, мають 192 місця у парламенті. «Сила народу» має 108 депутатів.
Якщо Юну буде оголошено імпічмент, він буде відсторонений від посади, доки Конституційний суд не вирішить, чи відсторонити його від посади, чи відновити його президентські повноваження. Обов’язки президента візьме на себе прем’єр-міністр Хан Дак Су, — друга особа в країні.
На закритому брифінгу для законодавців, перший заступник директора Національної розвідувальної служби Південної Кореї Хон Чан Вон, заявив, що Юн зателефонував йому після запровадження воєнного стану і наказав допомогти підрозділу контррозвідки затримати ключових політиків.
За словами Кім Бьон Кі, одного з депутатів, який був присутній на зустрічі, серед них були Хан, лідер опозиції Лі Чже Мьон і спікер Національної асамблеї У Вон Шік. Кім сказав, що Хон сказав законодавцям, що він проігнорував накази Юна.
Водночас, директор розвідувального агентства Чо Тхейонг поставив під сумнів свідчення Хона. Чо заявив журналістам, що такий наказ надійшов би йому, а не Хону, і що він ніколи не отримував від Юна жодних наказів затримувати політиків.
Раніше Хан заявив, що працюватиме над тим, щоб відхилити пропозицію про імпічмент, навіть якщо він розкритикував оголошення Юном воєнного стану, як «неконституційне». Хан заявив, що необхідно «запобігти шкоді для громадян і прихильників, спричиненій непідготовленим хаосом».
Активне розслідування
Віце-міністр оборони Кім Сон Хо пообіцяв «активну співпрацю» міністерства з прокуратурою в розслідуванні ролі військових у запровадженні Юном воєнного стану. За його словами, військові прокурори також будуть залучені до розслідування. Він спростував припущення ЗМІ про те, що Юн і його військові довірені особи можуть вдруге розглянути можливість введення воєнного стану.
«Навіть якщо буде вимога ввести воєнний стан, Міністерство оборони та Об’єднаний комітет начальників штабів абсолютно не приймуть її», — сказав Кім.
Опозиційні партії і Хан стверджують, що саме Кім Йонг Хен рекомендував Юну оголосити воєнний стан. Під час парламентських слухань у четвер Кім Сон Хо заявив, що Кім Йон Хен також наказав ввести війська до Національної Асамблеї після того, як Юн запровадив воєнний стан.
Кім став виконуючим обов’язки міністра оборони після того, як офіс Юна в четвер прийняв відставку міністра оборони Кім Йонг Хьона, якому також заборонили подорожувати, поки він перебуває під слідством через введення воєнного стану.
Лідер головної ліберальної опозиційної Демократичної партії Лі Дже Мен у своєму телевізійному виступі в п’ятницю заявив, що дуже важливо відсторонити Юна від посади «якомога швидше».
Лі сказав, що запровадження Юном воєнного стану є «бунтом, а також самопереворотом». Він сказав, що цей крок Юна завдав серйозної шкоди іміджу країни і паралізував зовнішню політику, вказавши на критику з боку адміністрації Байдена і скасування іноземних лідерів своїх візитів до Південної Кореї.
Генеральний прокурор Шим У Чжун заявив журналістам, що прокуратура планує розслідувати звинувачення в заколоті проти Юна після скарг, поданих опозицією. Хоча президент здебільшого має імунітет від судового переслідування під час перебування на посаді, цей захист не поширюється на звинувачення у заколоті або державній зраді.
Воєнний стан і політична криза у Південній Кореї
Ввечері 3 грудня президент Республіки Корея Юн Сок Йоль несподівано оголосив у країні воєнний стан. Він звинуватив Демократичну партію у зв’язках з Північною Кореєю та антидержавній діяльності.
Рішення суттєво дестабілізувало політичну ситуацію, біля корейського парламенту в Сеулі виникли сутички між цивільними жителями та військовими. Близько десятка чиновників подали у відставку на знак протесту проти такого рішення.
Викликані указом Юна про воєнний стан заворушення викликали занепокоєння серед сусідів, зокрема, демократичної Японії, а також США, — головного союзника Сеула. Причина в тому, що одна з найсильніших демократій в Азії стикається з політичною кризою, що може призвести до відставки її лідера.
За кілька годин після скандального рішення, парламент Південної Кореї затвердив резолюцію із закликом негайно скасувати режим воєнного стану. Аналогічне рішення ухвалив уряд країни.
Ввечері 4 грудня Юн Сок Йоль скасував режим воєнного стану. Він був чинний понад шість годин.
Поліція проводить розслідування проти президента і низки чиновників.
В суботу, 7 грудня, парламент розглядатиме імпічмент президенту.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
