Сьогодні виповнилося рівно 30 років Будапештському меморандуму, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії територіальної цілісності з боку Росії, США та Великої Британії. Проте в 2014-му Москва окупувала Крим, розв’язала війну на Донбасі, а за вісім років почала повномасштабне вторгнення. Чому не спрацював меморандум та чи можна у зв’язку з цим відновити ядерний статус, – в матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Хто і як примушував Україну віддати ядерну зброю
Чому не працює Будапештський меморандум
Чи може Україна повернути ядерний статус
Хто і як примушував Україну віддати ядерну зброю
Україна після розпаду СРСР отримала одну з найпотужніших армій і третій ядерний арсенал. І це неабияк хвилювало колективний Захід на чолі зі Сполученими Штатами. На початку 1990-х думки Вашингтона і Москви збігалися рідко, проте і там, і там Україну хотіли бачити без’ядерною державою.
Тож на молоду державу постійно тиснули, вимагаючи позбутися боєголовок. Як пригадував перший президент Леонід Кравчук, США погрожували санкціями і тотальною ізоляцією.
«І Клінтон, і віце-президент Гор сказали, якщо Україна вчинить інакше, почнуться, дослівно, «економічні санкції і не тільки економічні». Чи могла Україна, тільки народившись, відразу почати з того, щоб стати загрозою для Європи та світу», – казав він в одному з інтерв’ю.
Тому 14 січня 1994 року було оприлюднено спільну заяву Кравчука, лідерів США та Росії – Білла Клінтона та Бориса Єльцина — про вивезення стратегічної ядерної зброї та принципову згоду Москву на деяку компенсацію.
Білл Клінтон, Борис Єльцин та Леонід Кравчук після спільної заяви у Москві, 1994 рік (фото clintonlibrary.gov)
Менше ніж за рік, 5 грудня 1994 року, наступний президент України Леонід Кучма підписав у Будапешті (Угорщина) меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Пізніше до Будапештського меморандуму приєдналися Франція та Китай.
За документом Київ відмовився від ядерного арсеналу, натомість США, РФ та Велика Британія зобов’язалися поважати незалежність та кордони України, утримуватися від застосування сили (чи навіть від погроз силою), від економічного тиску, тобто від усього, що може порушити її суверенітет.
Про те, що Будапештський меморандум не містить реальних гарантій безпеки, ще у 2009 році казав другий президент Леонід Кучма.
«Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: «Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть», — розповідав Кучма на міжнародній конференції в Єрусалимі.
Україна виконала свої зобов’язання і 2 червня 1996 року офіційно позбулася статусу ядерної держави. Відмовившись, за різними оцінками, від 1,5 до 2,1 тисяч стратегічних та від 2,8 до 4,8 тисяч тактичних боєзарядів.
Українські та американські офіційні особи біля шахти 43-ї ракетної армії, Первомайськ, 1994 рік (фото dtra.mil)
«На мій погляд, це була одна із найчудовіших історій брехні в сучасній історії людства. З тобою підписали документ, якого насправді не було. Тобто ілюзія – підписали щось, що не працювало. І всі, хто підписував, це розуміли», – розповів РБК-Україна радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Юрій Костенко, міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки у 1990-х, вважає, що правильно так ставити питання: не «чи могла Україна залишити ядерну зброю?», а «чому фактично нічого не отримала натомість?».
«Тільки останній ешелон з ядерними боєголовками у червні 1996 року виїхав з України, ми стали нецікавими для Заходу. А що з України взяти? Економіка працює в російській системі координат, усі пропозиції від США відкидалися», – сказав він у розмові з виданням.
За його словами, США пропонували інший варіант роззброєння: переробити високозбагачений уран і плутоній на паливо для АЕС. Американська сторона готова була профінансувати цей проект. Якби так сталося, за його оцінками, то палива вистачило б донині.
Чому не працює Будапештський меморандум
У 1990-х здавалося, що ніхто не буде нападати на Україну. Навіть Володимир Путін одразу після приходу до влади неодноразово підкреслював, що поважає кордони сусідньої держави. «Ми не хочемо забирати Крим, це абсолютна дурість. Якщо ми почнемо забирати щось у когось, то обов’язково у нас самих щось відберуть», – казав він.
Пізніше він повторював, що Крим не є спірною територією, і Росія давно визнала кордони України. «Питання про якісь подібні цілі для Росії, вважаю, віддає провокаційним сенсом», – додав Путін.
Однак щойно Україна спробувала вирватися з тіні так званого «старшого брата», риторика змінилася. А підписанти Будапештського меморандуму не вступилися за Україну ні після окупації Криму, ні після початку війни на Донбасі.
Вже під час повномасштабного вторгнення РФ екс-президент США Білл Клінтон вибачився через примус до відмови від ядерної зброї.
«Я відчуваю особисту причетність до того, що я змусив (українців, – ред.) відмовитися від ядерної зброї. І ніхто з них не вірить, що Росія пішла б на це (вторгнення, – ред.), якби Україна все ще мала свою зброю», – визнавав він.
Білл Клінтон вже під час повномасштабної війни визнав, що тиснув на Україну щодо відмови від ядерної зброї (фото GettyImages)
Західні гаранти не змогли або не захотіли повноцінно захистити Україну нібито через розбіжності в розумінні змісту та значення Будапештського меморандуму. Бо в той час як в українському варіанті назва звучить як «Меморандум про гарантії безпеки», в англійському – як «Меморандум про безпекові запевнення». Хоча з іншого боку, підписи лідерів США та Великої Британії стоять під українським та російським примірниками, де відповідно записано «гарантії» та «гаранти».
Документ не підлягав ратифікації в парламентах, проте залишався повноцінним міжнародним договором. Але без жодного механізму гарантування безпеки. На практиці весь інструментарій звівся до «консультацій», в яких Росія зі зрозумілих причин не мала наміру брати участь.
«Це не питання ядерної зброї чи стратегічної бомбардувальної авіації, це питання хто про що домовлявся, які були інструменти виконання домовленостей. Мало того, що там не прописані конкретні гарантії, що треба робити в тій чи іншій ситуації, ба більше, один із гарантів і почав війну», – сказав Подоляк в коментарі РБК-Україна.
Так виглядає одна зі сторінок Будапештського меморандуму (фото РБК-Україна)
Ще у 2016 році Кравчук був упевнений: західні держави просто побоялися воювати з Росією.
«Росія веде агресію проти України. Усі ці країни мають об’єднатися і зупинити Росію. Ось я замість Обами (тодішній президент США, – ред.) сиджу і думаю: «Третя світова війна неминуча»… У цьому випадку на першому місці вже не території, не зміцнення суверенітету однієї країни, а зміцнення людства», – казав він.
Чи може Україна повернути ядерний статус
Логічно, що думки про те, чи варто залишатися без’ядерною країною, якщо інші підписанти знехтували Будапештським меморандумом, були лише питанням часу.
За кілька днів до повномасштабного російського вторгнення на Мюнхенській безпековій конференції президент Володимир Зеленський нагадав Заходу про гарантії безпеки, отримані за відмову від ядерного арсеналу.
«Тієї зброї у нас немає, безпеки у нас немає також. Немає і частини територій нашої держави… Будапештський меморандум не працює, і всі пакетні рішення були поставлені під сумнів», – сказав він.
Восени 2024 році на прес-конференції в Брюсселі він навів подробиці розмови з Дональдом Трампом, який на той момент був кандидатом в президенти США. Зокрема про те, що домовленості партнерів України за Будапештським меморандумом з РФ не працюють, але ніхто з цих ядерних держав не постраждав.
«Хто віддав ядерну зброю? Всі? Ні. Одна. Хто? Україна. Хто сьогодні воює? Україна… І в розмові з Дональдом Трампом я йому сказав, що в нас виходить так. Який вихід? Або в України буде ядерна зброя – і тоді це для нас захист, або ми повинні мати якийсь альянс», – розповів Зеленський.
Згодом він і члени його команди пояснювали, що пріоритетом є саме вступ до НАТО. Адже не важко уявити наслідки від самостійного початку ядерного озброєння, бо західні партнери цілком могли б відмовитися від підтримки України в принципі.
Михайло Подоляк пояснює, що немає засобів і ресурсів, щоб отримати зброю, яка буде масштабна та ефективна.
«А отримати брудну плутонієву бомбу, яка не буде вирішувати навіть тактичних завдань, але буде обнуляти репутацію України, яка відмовилась від зобов’язань, які на себе брала по тому ж Будапештському меморандуму, – це буде дивно. Тобто ви не вирішуєте ніяких військових питань, і водночас обнуляєте себе», – додав радник голови Офісу президента.
***
Коли США тиснули на Київ, вимагаючи позбутися ядерного арсеналу, у західній думці Росія вважалася більш надійним партнером, можливо, через ознаки нібито демократії. Проте, як показала історія, насправді Москва не відмовилася від імперських амбіцій та войовничої риторики. І 30 років потому погрожує ядерними ударами по «центрах прийняття рішень» не лише в Україні.
Щодо нашої країни історія з Будапештським меморандумом має стати гарним уроком. Зважаючи на розмови про те, яким може бути майбутній мир з Росією, треба домогтися не лише конкретних гарантій від конкретних гарантів, а й дієвого механізму їх виконання. Інакше з часом і на цей мир чекатиме доля «Будапешта».
