Росія 17 листопада вперше за кілька місяців знову атакувала українську енергетику. Ймовірно, ці масовані удари продовжаться, з огляду на те, що агресор накопичив достатньо ракет. Як Москва змінила тактику ударів та скільки засобів для цього має — в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
Росія розпочала нову кампанію з ударів по українській енергетиці. Країна-агресор завдяки нарощенню виробництва та паузі в обстрілах має в арсеналі понад півтори тисячі ракет, свідчать дані, отримані РБК-Україна від інформованих джерел. А зміна тактики атак дозволяє Кремлю завдавати руйнувань енергосистемі України.
Інформовані співрозмовники видання прогнозують: щонайменше до інавгурації президента США Дональда Трампа Росія буде максимально ескалювати ситуацію і підвищувати ставки. Відтак, якщо обирати один із сценаріїв – чи буде Путін у найближчі місяці нищити українську енергетику або ж вичікувати якихось кроків від нового очільника Білого дому – більш реалістичним виглядає саме перший.
Що Росія змінила в тактиці обстрілів
Росія винесла уроки з атак по українській енергетиці в 2022-2023 році. Тоді ворог з прогнозованою регулярністю завдавав ударів по енергооб’єктах нашої країни «шахедами», ракетами Х-101 і рідше «Калібрами» морського базування. Після недовгого блекауту у листопаді 2022-го українські енергетики зрозуміли, як можна надалі протидіяти цьому сценарію. Обстріли енергосистеми продовжувались до 9 березня наступного року, проте вже з середини лютого більшість споживачів по країні були цілодобово зі світлом.
Було чимало побоювань, що з опалювальним сезоном – 2023 агресор знову організує кампанію ударів по українській енергосистемі. І вона таки почалась, щоправда – з відстрочкою, через кілька днів після виборів Путіна у березні 2024-го. На відміну від сезону 2022-2023 років, Москва переглянула тактику та схему ударів. На жаль, вони виявились дієвими. І дуже ймовірно, що під час нинішньої кампанії Росія піде тим же планом.
Росія змінила тактику ракетних ударів (фото: РБК-Україна, Віталій Носач)
По-перше, у 2022-2023 роках кожна масована атака концентрувалась на окремому сегменті енергосистеми. Наприклад, під час одного обстрілу удари були здебільшого по ТЕЦ, під час іншого – по ГЕС, під час ще одного – по підстанціях, що ведуть від АЕС, «шахеди» – як правило, летіли по трансформаторних підстанціях. З березня 2024 року Москва почала наносити удари по різних елементах мережі відразу, причому спрямовуючи туди не одну, а відразу кілька ракет.
По-друге, Росія почала завдавати комбінованих ударів. Вона відійшла від попереднього графіку, коли вночі країну тероризували дрони-камікадзе, а вдень летіли крилаті ракети. У хід пішли також «Кинжали», балістика, а «шахеди» нерідко літають одночасно з ракетним озброєнням. З огляду на те, що системи типу Patriot захищають відносно невелику територію України, балістичні ракети майже гарантовано могли влучити у вибраний енергооб’єкт і завдати йому пошкоджень.
По-третє, Москва змінила інтервал між атаками. Якщо восени 2022-го масовані удари завдавались раз на 7 днів, потім – раз на 10 днів, а взимку 2023-го – раз на 14 днів, то вже з весни 2024-го Росія наростила цю частоту. Наприклад, перший удар був 21 березня, наступний – не меншого масштабу – 22 березня, далі – 24, 29 і 31 березня. Між цим Кремль системно атакував різні регіони «шахедами». При цьому Росія намагалась досягти якомога більшого ефекту неочікуваності, періодично міксуючи реальні та імітаційні пуски.
Уже на початок квітня в уряді повідомили, що за два тижні Росія «вибила» більше шести гігават потужностей української енергомережі. Це і гідроенергетика, і вугільна енергетика. У тепловій генерації агресор знищив 80% потужностей.
Обстріли з меншою інтенсивністю продовжувались і в квітні, травні, червні, липні і серпні. У вересні, жовтні та першій половині листопада росіяни робили акцент на запусках «шахедів», основною ціллю яких була не енергетика. Але вже 17 листопада, після тижня тренувань та відпрацювання імітаційних та комбінованих ударів, Москва знову намагалась атакувати українські ТЕЦ, ГЕС та підстанції. Ймовірно, дочекавшись, коли українським енергетикам вдалось полагодити якусь частину пошкоджених об’єктів.
Після цієї атаки Одеса на добу поринула в локальний блекаут, а в столицю, Київську, Дніпропетровську та Донецьку області повернулися графіки відключення світла. І можна припустити, що Москва на цьому не зупиниться.
Що у Москви з ракетами та «шахедами»
За даними видання, Росія змогла накопичити достатню кількість ракет з дальністю у понад 350 кілометрів. До того ж країна-агресор, попри усі накладені санкції, змогла за останній рік наростити темпи виробництва по окремих позиціях. Якщо рік тому місячний обсяг вимірювався в районі 115-130 стратегічних ракет, то зараз, за інформацією РБК-Україна – близько 170. Серед усіх позицій Москва найбільше наростила виробництво балістичних «Іскандерів».
За даними від джерел видання, у листопаді Росія планує виготовити близько 70 ракет «Іскандер-М», а їхні запаси станом на 20 листопада складають 350 одиниць. План виробництва крилатих ракет до «Іскандерів» у листопаді – 12 одиниць, запас – 210.
Якщо говорити про Х-101, то їхнє виробництво в листопаді має бути на рівні 50 одиниць, а запас на 20 листопада – 220. І тепер Росія почала запускати їх не лише з Ту-95, а й з Ту-160, чого раніше майже не фіксувалось. Під час обстрілу 21 листопада ворог знову випустив по Україні кілька ракет Х-101 та «Кинжали». Найбільше Москві вдалось накопичити ракет «Калібр», на 20 листопада їх на складах у ворога налічується близько 390 штук, а запланований випуск у листопаді – 30 одиниць.
Щодо «Кинжалів», то їхній запас – на рівні 70 ракет, а очікуване виробництво в листопаді – 12 одиниць. Крім того, на складах у агресора може зберігатись близько 230 одиниць Х-22 (носії – Ту22М3). Їх Росія більше не виробляє, однак щомісяця проводить глибоку модернізація по десятку з них, отримуючи «на виході» Х-32. Плюс, за інформацією РБК-Україна, Москва також може мати в запасі приблизно 45 північнокорейських балістичних ракет KN-23.
Інфографіка: РБК-Україна
Інша проблема для України – російсько-іранські «шахеди». З вересня агресор майже щоночі запускав десятки цих дронів-камікадзе по різних областях країни, щоби виснажувати та розвідувати нашу ППО. За даними РБК-Україна, далеко не всі з запущених – це саме так звані «герані», вони йдуть в комбінації з іншими дальніми БПЛА, на кшталт «Гербера», для більшого залпу. Проте обсяги виробництва навіть самих «шахедів — геранів» дозволяє ворогу щоночі тероризувати Україну. За даними РБК-Україна, Росія за допомогою комплектуючих, переданих Іраном, планує зібрати близько 900 одиниць таких дронів на місяць. Це втричі більше, ніж минулорічні показники.
Усі ці цифри підтверджують, що жодні санкції не завадять Росії наносити масовані удари по критичній інфраструктурі нашої країни, якщо вона виношує такий план. Тому стійкість нашої мережі на цей осінньо-зимовий сезон передусім залежить від українських воїнів та засобів ППО, вправності наших енергетиків та наявності хоча б якогось захисту на енергооб’єктах.
