Про знаменитый 700-летний Запорожский дуб, под которым, согласно легенде, казаки писали письмо турецкому султану, сегодня знают все. Однако до ХХ века про этот дуб не было никаких упоминаний, говорит запорожский краевед Олег Власов. По его предположению, на реликт не обращали внимание по той причине, что такой дуб был далеко не один в наших краях.
…Коли у Хортиці (Верхній Хортиці) жили меноніти, вони називали наш дуб «Великим», «Хортицьким», «Старим», «Віковим». Балку, де він росте, зараз часто називають Партизанською, забувши її справжню українську назву – Кайдацька. Вони ж називали її Schlehtal. Тal – це долина, балка. Що таке Schleh, я нажаль, не знаю. Там, де утворююється велика петля залізниці, ріс прекрасний гай, схожий на парк з десятків стародавніх дубів віком по 400 років і більше. Деякі з них, кажуть, розмірами стовбура перевищували знаменитий дуб. Це місце було ідеальним для прогулянок і багатьох шкільних екскурсій. Але ж як дізналися про вік дубів? – Це сумна історія, що відбулася у 1920 році. На розташовану поряд залізничну станцію прибув якийсь військовий поїзд (може червоних, може білих, а може махновців), а вугілля в нього закінчилося. Командування наказало місцевим жителям негайно дістати деревину для палива. Тоді-то пректасна Schlehtal була спустошена, а люди зі слізьми на очах порахували річні кільця пнів… Ця подія, мабуть і стала основою для легенди про те, як махновці хотіли зрубати Запорізький дуб, — пишет Олег Власов.
Самые интересные новости Запорожья в Telegram: https://t.me/vmestezp
