Каштан — це головне «київське дерево», яке давно стало символом української столиці. Але як виглядав Хрещатик до того, як на ньому з’явилися каштанові алеї?
РБК-Україна (проєкт Styler) пропонує подивитися маловідомі архівні фото з видами Хрещатика, на якому ще не було каштанів.
Каштани — зелений символ Києва
Каштан давно став невіддільною частиною київського пейзажу, а ще — живим символом міста. Його зображення прикрашало герб столиці в радянський період, а «Київський вальс» з рядками про цвітіння каштанів став справжнім гімном киян.
Хоча батьківщиною дерева вважається Греція, в Києві каштани з’явилися ще в XVIII столітті. Вони прикрашали двори монастирів та маєтки, а згодом перекочували на вулиці й у парки.
У Європі каштани мали окремі свята, як, наприклад, у Лондоні, де їх святкували ще з 1799 року. В Києві такої традиції не склалося, але історія каштанів тут не менш цікава.Хрещатик у 1890-1900 рокі (фото: starkiev.com)
Як каштани з’явилися в Києві
Існує кілька легенд про те, звідки в Києві взялися каштани. Найпопулярніша каже, що в 1842 році генерал-губернатор Бібіков завіз ці дерева з Балкан перед приїздом царя Миколи І. Але монарху екзотика не сподобалась — каштани наказали викорчувати, замінивши їх тополями.
Проте кияни врятували дерева, пересадивши їх у свої двори. Інша версія говорить, що каштани вирощували на території монастирів ще в XVII-XVIII століттях виключно заради краси квітів. У старих літописах згадуються «дикі каштани», які давали густу тінь у спекотну пору.
Деякі дерева, зокрема в монастирях, мають вік понад 300 років. За легендою, найстаріший київський каштан посадив ще Петро Могила біля Китаївського монастиря.Хрещатик у 1920 роках (фото: starkiev.com) Хрещатик у 1941 році (фото: starkiev.com)
Каштани як частина міської культури
З монастирських садів каштани поступово поширилися на міські вулиці та ботанічні сади. Відомо, що ще за часів Російської імперії влада рекомендувала висаджувати в центрі Києва липи, каштани та тополі.
Після Другої світової війни архітектор Добровольський реалізував проєкт озеленення Хрещатика саме каштаново-липовою алеєю. Ця зелена смуга стала улюбленим мотивом у картинах художників і віршах поетів.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, —
Ти щастя моє.
(«Київський вальс», О.Малишко — П.Майборода) Хрещатик до 1941 року (фото: Facebook.com/Спрага: в Києві цікаво)
Вас може зацікавити
Де у Києві розцвів бузок: найкращі місця для прогулянок і фото
У центрі Києва відкрили новий наземний перехід через Хрещатик
Бузок старіє, а кедр стане новим символом Києва
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: група Facebook.com/Спрага: в Києві цікаво та сайт starkiev.com, Вікіпедія.
