У радянські часи 9 травня стало символом перемоги у Другій світовій. Але для України ця дата має інший контекст — складний, неоднозначний і все більше пов’язаний не з миром, а з війною.
Чому 9 травня перестає бути святом — і що за ідеологією стоїть за «Днем перемоги» РБК-Україна розповідає із посиланням на Український інститут національної пам’яті.
Цього року Україна вдруге офіційно відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Відповідний закон було ухвалено у 2023 році, щоби остаточно розірвати з радянським баченням «свята перемоги» та солідаризуватися з європейською традицією — вшановувати, а не святкувати.
Це день скорботи, поваги до загиблих і боротьби за свободу, а не фанфари, паради і салюти. В УІНП акцетують увагу на тому, що гасло української кампанії — «Пам’ятаємо! Перемагаємо!» — чітко вказує на її зміст: ми не святкуємо війну, ми вшановуємо жертв і перемогу над злом.
9 травня: дата, яка більше не об’єднує
Для більшості країн Європи закінчення війни пов’язане саме з 8 травня — днем, коли у 1945 році набув чинності Акт капітуляції нацистської Німеччини. Проте в СРСР його навмисно почали відзначати 9 травня, щоби відокремити себе від Заходу і створити власний культ перемоги — з маршами, медалями і славослів’ям. Росія продовжила цю традицію і перетворила її на інструмент державної пропаганди, виправдання агресії та шантажу світу «перемогою предків».
Україна понад 10 років тому почала переосмислювати 8 травня — як день людської трагедії, а не радянського тріумфу. І саме така форма пам’яті набуває нової актуальності на тлі повномасштабної війни з Росією — державою, що прикривається «подвигом дідів», але сама відтворює злочини нацизму.
«День Перемоги»: від скасування пільг ветеранам до культу «побєдобєсія»
9 травня в Радянському Союзі стало державним святом ще 1945 року, але не відразу набуло статусу головного «дня слави». Спершу це було звичайне оголошення про перемогу над нацистською Німеччиною — парад у Москві провели лише 24 червня, а в наступні роки від масових урочистостей відмовилися. Уже в 1947-му цей день зробили робочим і скасували низку пільг для ветеранів.
Протягом наступних двох десятиліть 9 травня святкували скромно: вітальні шпальти газет, салюти у містах-героях, але без масштабних парадів. Усе змінилося в 1965-му — 9 травня повернули статус вихідного, провели другий Парад Перемоги та почали формувати новий «святий міф» — про перемогу як моральну монополію СРСР.
У 1970–1980-х «Велика Перемога» стала головним наративом радянської ідеології. Компартія використовувала її як інструмент легітимізації влади. У пострадянській Росії цей міф перетворився на квазірелігійний культ із регулярними парадами, «георгіївськими стрічками» та мілітарним маренням, яке дослідники назвали «побєдобєсієм».
Друга світова: не про паради, а про мільйони вбитих і скалічених
Війна, що тривала з 1939 до 1945 року, стала найбільшою трагедією в історії людства. Для України вона почалася ще 1 вересня 1939 року, коли нацисти бомбардували Львів. А вже 22 червня 1941-го СРСР, союзник Гітлера у перші роки війни, сам зазнав нападу.
Українці, не маючи тоді незалежної держави, воювали на всіх фронтах. Близько 7 мільйонів осіб із України було мобілізовано до Червоної армії, кожен другий із них загинув. Мільйони українців брали участь у русі опору, боролися в арміях Антигітлерівської коаліції.
Та вигнання нацистів не принесло Україні свободи. Її знову накрила хвиля репресій: масові штурми «чорносвитників», голод 1946-1947 років, депортації, насильницька русифікація, знищення церков. Радянський тоталітаризм замінив один жах іншим.
Загалом наша втратила більше 8 мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на території України. Загалом Друга світова війна забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей у всьому світі.
Хто насправді розв’язав війну
У 1939 році Сталін і Гітлер уклали договір про ненапад — пакт Молотова-Ріббентропа, домовившись про поділ Європи. Саме ця змова розв’язала Другу світову. СРСР і Німеччина були союзниками, спільно окупували Польщу, а згодом і західноукраїнські землі. До 1941 року Сталін допомагав Гітлеру ресурсами, а репресивна машина НКВС діяла так само криваво, як гестапо.
Саме тому 9 травня не може бути святом в Україні. Бо війна почалася через змову двох тоталітаризмів — нацистського і комуністичного, обидва знищували Україну та українців.
Пам’ять — не про реваншизм, а про захист миру
Після війни людство створило Організацію Об’єднаних Націй, щоби запобігти повторенню таких катастроф. Україна стала її співзасновницею. Але сьогодні російський реваншизм демонтує ці цінності, використовуючи 9 травня як частину військової ідеології під назвою рашизм.
Росія перетворила перемогу над нацизмом на культ війни, а себе — на самопроголошеного «переможця», що нібито має право «виховувати» інші народи силою. І саме проти цього ми сьогодні боремося.
Сьогодні російська пропаганда, прикриваючись міфом про Другу світову, намагається виправдовувати агресію проти України. Пам’ять про перемогу Кремль використовує як індульгенцію для сучасних воєнних злочинів.
Раніше РБК-Україна писало, що у понеділок, 28 квітня, російський диктатор Володимир Путін вдруге заявив про тимчасове «перемир’я» у війні проти України. Цього разу режим тиші має тривати з 8 по 10 травня — під час святкувань 80-річчя «Перемоги» в Москві.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що Україна має дати дзеркальну відповідь на таку ініціативу Кремля, щоб не втратити стратегічну перевагу.
Ми також проаналізували оголошене Володимиром Путіним триденне перемир’я з 8 по 10 травня 2025 року, приурочене до святкування Дня перемоги в Росії. Українські та західні експерти скептично оцінюють цю ініціативу, вважаючи її спробою Кремля забезпечити безпеку параду на Красній площі та уникнути можливих атак дронів під час урочистостей.
Попереднє «великоднє перемир’я» не було дотримане російською стороною, що викликає сумніви щодо щирості нової пропозиції. Україна закликає до негайного та тривалого припинення вогню, підкреслюючи, що життя людей важливіше за символічні дати.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
