Документи, які опинилися в розпорядженні нашої редакції, свідчать: юристка «Запорізького регіонального протипухлинного центру» Ольга Ткаченко двічі використала вже скасовану довіреність, щоб діяти нібито від імені закладу в запорізькому суді та апеляційній інстанції. А екс-керівник ЗРПЦ Михайло Єсаянц, який видавав їй цю довіреність раніше, знав про скасування і відсутність повноважень, але юристку не зупинив, і досі запевняє колектив у своїх майбутніх перемогах в судах.
У Запоріжжі триває процес приєднання ЗРПЦ до Запорізької обласної клінічної лікарні. В рамках цього процесу з 8 травня юридично та фактично медзакладом управляє голова комісії з реорганізації Дмитро Сиволап. Однак колишній керівник ЗРПЦ Михайло Єсаянц не залишає спроб зупинити це обʼєднання, зокрема у судах і руками своїх колишніх підлеглих.
Як йдеться у наявних в редакції документах, до 13 травня 2024 року юристка Ольга Ткаченко мала надану Михайлом Єсаянцем довіреність на представництво лікарні у судах. Однак вранці 13 травня 2024 року ця довіреність була скасована рішенням нового керівництва закладу.
Крім того, ще раніше — 8 травня — комісія з реорганізації офіційно повідомила тоді ще директора медзакладу Михайлу Єсаянцу, що представництво ЗРПЦ в судах відтепер переходить до голови комісії Дмитра Сиволапа.
Однак скасування довіреності та позбавлення повноважень було проігнороване як екс-керівником Михайлом Єсаянцем, так і юристкою Ольгою Ткаченко. Пізніше в той же день, 13 травня, на засіданні Запорізького окружного адміністративного суду Ткаченко та Єсаянц намагалися виступати як представники ЗРПЦ, йдеться в матеріалах судової справи. Однак суддя Лілія Максименко встановила, що свої повноваження вони вже давно втратили з початком реорганізації лікарні. Крім того, суд зафіксував і недійсність довіреності, виданої Єсаянцем Ткаченко. У звʼязку з цим позов, ініційований Єсаянцем, був залишений взагалі без розгляду – Єсаянц та Ткаченко взагалі не мали права подавати цей позов від імені лікарні. Тобто екс-керівник центру програв справу, як кажуть спортсмени, «ще у роздягальні».
Попри це в травні Ольга Ткаченко подала дві апеляційні скарги до Третього апеляційного адміністративного суду (м. Дніпро). Знову від імені ЗРПЦ і знову на підставі недійсної довіреності. Одна з цих скарг вже відхилена судом.
Важливо зазначити, що всупереч своїм посадовим обов’язкам, Ольга Ткаченко подавала апеляційні скарги без узгодження та дозволу повноважного керівника закладу, умисно йдучи на порушення законодавства. Через перевищення своїх повноважень – самовільну участь у суді та використання недійсного документу – юристка зрештою була звільнена із закладу.
Внаслідок таких дій наразі справа внесена до ЄРДР (єдиний реєстр досудових розслідувань) та проводиться досудове розслідування за статтею 358 ч.3 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів». В рамках досудового розслідування будуть встановлені організатори та співучасники ймовірного злочину.
Тим не менш, Михайло Єсаянц на зустрічах з колишніми підлеглими запевняв колег, що «боротиметься в судах до останнього». Щоправда, від колективу він приховав наведені вище деталі судових засідань. З публікацій ЗМІ та коментарів співробітників ЗРПЦ видно: лікарі та медсестри не знали, що з юридичної точки зору Єсаянц вже з початку травня не може діяти від імені центру і колективу, подавати позови, видавати розпорядження тощо. Цікаво, що найбільш публічна «відкрита зустріч з колективом» (фактично – прес-конференція Єсаянца, до якої він долучив співробітників ЗРПЦ) відбулася 28 травня – через два тижні після згаданого судового засідання. На той момент екс-керівник вже знав, що перший позов відхилений – і відхилений через фіктивну довіреність та відсутність взагалі повноважень виступати від імені медзакладу. Але цього Єсаянц не сказав ні колективу ЗРПЦ, ні представникам ЗМІ, обмежившись лише загальними фразами про боротьбу в судах.
Таким чином, з самого початку реорганізації, колишнє керівництво КНП «ЗРПЦ» ЗОР, в особі Єсаянца, юристки Ткаченко та інших протягом тривалого проміжку часу вводили в оману весь колектив онкологічного центру та спонукали працівників на систематичні порушення трудового законодавства.
