Загубились ніби в тумані, пішли в колаборанти або швидко змінили вивіску. Так можна підсумувати фінал “Опозиційної платформи – за життя” в трьох областях.
Попри щільне представницво в місцевих радах, зараз одна з найрейтинговіших партій сходу та півдня ніби щезла і згадується переважно як прихисток колаборантів на окупованих територіях.
На сьогодні в Запорізькій області є 4 відкритих колаборанта ОПЗЖ-шника. Вони не тільки погодились на співпрацю, але й публічно звітують для російських ЗМІ у якості посадовців. Так, колаборантами виявилися депутатка Ілона Щипенко в Чернігівці, депутат Андрій Шевчик в Енергодарі, Андрій Сігута в Мелітополі і Володимир Рикун в Михайлівці.
Ілона Щипенко проголосила себе “головою” Чернігівки. Жінка стала депутаткою у 2021-му році на повторних місцевих виборах, а згодом стала секретаркою ради. На той момент була безробітною, але мала різний досвід – від вчительки до пошуків роботи моделі чи акторки в Інтернеті. Детальніше про неї “ЗЦР” вже розповідав в цьому тексті. Наразі, Щипенко дописує про свою діяльність в Facebook – публікує фото з російським прапором, проводить останній дзвоник в школі, організовує проросійські заходи і мітинги, публікує газету “Утренняя звезда” з символікою СРСР.
Андрій Шевчик вирішив допомагати російським військовим в Енергодарі. До цього чоловік неодноразово змінював свою позицію від патріотичних закликів до співпраці з ворогом. Шевчик працював провідним інженером на «Запорізькій АЕС». У політиці ще з 2010 року. Саме тоді його було вперше обрано депутатом Енергодарської міськради від партії “Сильна Україна”, яка після виборів саморозпустилась, а її членам було рекомендовано вступати до “Партії регіонів”. Після того чоловік змінював партії і був в партії “Зелені”, був членом виборчої комісії від партії “Батьківщина”, а потім балотувався від “ОП-ЗЖ”. Детальніше про це тут.
У травні, на життя Шевчика був здійснений замах, після чого він перестав з’являтися в публічному полі, однак обіцяв повернутися до обов’язків якнайшвидше.
Андрій Сігута проголосив себе головою Мелітопольської військово-громадської адміністрації. До того, як Сігута став колаборантом він був депутатом Мелітопольської районної ради, а згодом його обрали заступником голови ради. Окрім політичної діяльності має приватне підприємство “Веста Строй”, що за кведами займається торгівлею зерна та м’яса. Наразі воно записано на його дружину Юлію Сігуту.
16 червня чоловік звітував для ворога з обіцянкою забезпечити пшеницею російський ринок, а також країн-союзників. А через декілька днів звітував про привітання медиків. Крім того, саме Сігута займається поділом землі на окупованих територіях.
“Сигута уже рассказывает, что по российскому законодательству и одного человека не может быть больше 4 га земли. Хотя по украинскому законодательству у большего числа людей есть по 6, 8,10 и более га земли. Тем самым, они уже готовят население к экспроприации садов, земельных паев”, – зазначив мер Мелітополя Іван Федоров.
А от Володимир Рикун не просто пішов на співпрацю, він здав Михайлівську громаду ворогу. Хоча згодом чоловік і заперечував. Володимира Рикуна обрали мером Михайлівської громади від “ОПЗЖ” у 2020-му. На момент балотування він був директором КП “Михайлівській комунгосп”.
Також Рикун балотувався і в 2015-му році від партії “Батьківщина” і був обраний до складу Михайлівської громади. Чоловік значився помічником депутата Запорізької обласної ради Віктора Дудки. Якого в квітні викрали російські військові у Михайлівці.
Чим займається Рикун наразі невідомо. Він не веде сторінки в соцмережах і не з’являється в російських новинах.
Що взагалі зараз роблять запорізькі “опзж-шники”?
У 2020-му році в Запоріжжі і області чимало кандидатів і кандидаток пройшли від політичної сили “ОПЗЖ”. Так, у Запорізькій міськраді депутатскі крісла посіли 11 кандидатів, а до облради пройшло 16. Ми проаналізували діяльність опозиційників з моменту повномасштабного вторгнення.
Для аналізу використали офіційні сторінки представників партії у Facebook. І відзначили, що більшість з них не приховувала своєї прихильності до 9 травня та проросійських настроїв. Водночас з початку повномасштабне вторгнення деякі почали активно підтримувати Запоріжжя, допомагати і волонтерити. Інші ж просто зникли зі інформаційного простору і не висловлюють свою думку в будь-яку з сторін.
Нардеп з Бердянська від ОПЗЖ Олександр Пономарьов зараз знаходиться на окупованій території і не виходить на зв’язок. Правоохоронні органи не висували йому звинувачень у колаборації, але неофіційні джерела стверджують, що нардеп стабільно мешкає на своїй квартирі в одній будівлі з офісом його фірми “Бердянські жатки” і зосередився на бізнесі в тому обмеженому форматі, який йому дозволили росіяни.
Володимир Кальцев зараз стало перебуває в Запоріжжі і знаходиться, як кажуть в політичних колах, у “невизначеному стані”, як жити далі. До нової парламентської групи “За відновлення України”, куди мігрувала менш політизована частина ОПЗЖ, він не став входити, на засіданнях парламенту буває не часто.
