Рак, корупція і держзрада: як в Україні закуповують обладнання для онкоцентрів

Величезні темпи захворювання на рак, пізня діагностика, висока смертність, дороге лікування, нестача «розумної» техніки — так виглядає сьогодні ситуація в українській онкомедицині.

Практично всі тендери з закупівлі важливого обладнання для сфери онкології перетворюються на кримінально-політичний трилер. В якому свої ролі грають Служба безпеки України, політики від «Слуги народу» та навіть посольство Швеції в Україні.

І якщо голлівудський трилер здебільшого має щасливий кінець, то українська історія часто навпаки.

BBC News Україна дослідила ситуацію із закупівлею сучасних лінійних прискорювачів для українських державних лікарень і вийшла на цікаві деталі.

Баталії навколо тендерів, звинувачення в корупції та відставки — звичайна справа. Але коли закупівля обладнання для лікування раку призводить до кримінальної справи про державну зраду — це вже інший рівень сюжету.

Історія, яку ми опишемо нижче, розповідає про те, як в Україні штучно гальмують закупівлю життєво необхідного медичного обладнання, хто в цьому може мати інтерес та як цьому «допомагають» силовики.

Рятівне обладнання

Україна сьогодні в лідерах європейських країн за смертністю від раку. Тут щороку онкологію виявляють у майже 150 тисяч людей, 90 тисяч помирає.

Через катастрофічний стан медицини пацієнти сприймають цей діагноз як вирок. Хоча в західних країнах вже давно ситуація змінилася, адже з’явилися нові розробки та технології з лікування цього захворювання.

лікування
Лікування хворого на рак за допомогою лінійного прискорювача — опромінення та знищення пухлини без хірургічного втручання

Для лікування онкології у світі вже давно застосовують променеву терапію на сучасних лінійних прискорювачах. Принцип їхньої дії такий: апарат великими дозами опромінює пухлину і при цьому не зачіпає здорові тканини організму.

Україні дуже бракує цього обладнання. За рекомендацією ВООЗ, з урахуванням населення країни таких прискорювачів має бути не менше 150. А існує лише два десятки, більшість з яких — у приватних клініках.

Основна причина, чому неможливо одразу закупити таку кількість апаратів — це їхня вартість. Адже вона сягає десятків мільйонів гривень.

Та попри це в останні роки лікарні почали закуповувати таке обладнання, оголошуючи відповідні тендери на Prozorro.

«Державна зрада» по-запорізьки

І все б нічого, поки в Запоріжжі не сталася цікава історія, яка і привернула нашу увагу. Там після проведення тендеру на таке обладнання СБУ відкриває кримінальну справу за статтею… про державну зраду. Здавалося б, як закупівля медичного обладнання може бути пов’язана з державною зрадою?

Все почалося з того, що обласна лікарня через тендер купила сучасний лінійний прискорювач. Це відбулося в результаті конкурсу, в якому брали участь головні конкуренти — американська Varian (дистриб’ютор «Протек Солюшнз» ) і шведська Elekta (постачальник «Біосенс»). Битву виграло шведське обладнання.

Після цього спецслужба починає розслідувати справу, у якій фігурують місцеві журналісти, лікарі та навіть більше — посольство Швеції в Україні, яке допомагає шведській компанії виходити на український ринок.

Слідчі стверджували, що ця закупівля могла підірвати економічну безпеку країни «в умовах військової агресії на сході України», а чиновники «нагріли руки» на 10,7 мільйона гривень.

доповідь
Доповідь СБУ голові служби Івану Баканову щодо справи про державну зраду

Крім 111-ї статті Кримінального кодексу про держзраду, у справі також фігурує 191-ша — розтрата державних коштів.

Кореспонденти BBC News Україна розбиралися, чи може за справою про державну зраду та розтрату коштів ховатись чийсь корисливий інтерес. Адже звинувачення дуже серйозні й тягнули на десятки років ув’язнення. А втягування у справу ще й шведського посольства взагалі могло спровокувати міжнародний скандал.

«Величезна корупція»

В ході цього розслідування ми звернулися за коментарями до керівництва СБУ, лікарні, яка закуповувала прискорювач, компаній-учасників цього тендеру та експертів з ринку медичного обладнання.

Останні нам пояснили, що закупівля у Запоріжжі була однією з найбільш конкурентних у цій галузі в історії Prozorro.

сбу
Співробітники Служби безпеки України

Максимальна вартість обладнання на початку тендеру була 85 мільйонів гривень, але під час торгів її суттєво скинули — до 64,8 мільйонів. Закупівля відбулась ще у вересні 2018 року, а через рік, 21 серпня 2019 року, спецслужба відкриває справу. Це неабияк збентежило посольство Швеції в Україні.

В матеріалах слідства фігурує поїздка лікарів до Швеції для ознайомлення з роботою медичного обладнання, її офіційно фінансувало шведське посольство в Україні.

У відповідь на наш запит шведське посольство повідомило, що напряму не мало стосунку до продажу компанією «Біосенс» прискорювача у Запоріжжі. Проте дипломати «просувають шведські рішення на українському ринку у сфері медицини».

Саме з цією метою посольство і організовувало та оплатило навчальний візит до госпіталю в Швецію для українських лікарів «з нагоди перемоги шведської компанії Elekta на відкритому тендері через Prozorro». Були в цій групі і представники запорізького диспансеру.

Аби отримати пояснення з перших вуст, ми звернулися до керівника СБУ Івана Баканова. Він відгукнувся і поставив своїм підлеглим в Запоріжжі завдання надати нам всю необхідну інформацію.

Дані від слідчих на початку нашого розслідування та на стадії його завершення значно еволюціонували. Спочатку вони вказували на величезну корупцію при закупівлі обладнання та заявляли про спільне розслідування з правоохоронцями Швеції та Великої Британії (завод Elekta розташований в Англії) у цій справі.

Інший аргумент силовиків — дороге обладнання, яке доставили в Україну ще в листопаді 2018 року, а до кінця літа 2019 року воно так і не запрацювало.

Ми одразу помітили, що в цій інформації є фактичні протиріччя та суперечлива аргументація. І найголовніше — незрозуміло, де тут державна зрада та шкода на 10 мільйонів.

Ми вивчили всю тендерну документацію і припустили, що «спецслужбісти» взяли до уваги лише вартість самого прискорювача, але проігнорували ціну додаткового обладнання, яке йшло з ним в комплекті. А це практично і є ті 10 млн гривень.

З керівником компанії «Біосенс» Аллою Шептицькою ми зустрілись якраз перед її поїздкою у Запоріжжя на допит СБУ. Вона заперечує всі закиди щодо завищеної ціни, адже саме відкриті торги визначили вартість обладнання, а компанія ще й оплачує монтаж і ремонт до обслуговування першого пацієнта.

Пані Шептицька відверто зізнається, що переживає за власну безпеку і перспективу подальшої роботи представників Elekta в Україні. За її словами, тепер головні лікарі з інших областей «двічі подумають», чи наважуватись на торги.

В посольстві Швеції теж поскаржились, що «під час своєї роботи компанія «Біосенс» неодноразово повідомляла посольству про тиск з боку правоохоронних і контролюючих органів».

Для того, аби докопатися до суті, ми поїхали до Запоріжжя, аби про це поспілкуватися з місцевим управлінням СБУ та керівництвом лікарні.

Без складу злочину

10 вересня у звіті голові СБУ Івану Баканову слідчі доводили, що справа про держраду в Запоріжжі обґрунтована. Хоча вже тоді журналісти ВВС News Україна звернули увагу не певні нестиковки у позиції силовиків.

Старого керівника СБУ області президент звільнив ще 1 серпня, а 11 вересня призначив нового — Бориса Безрукого. Справу про держзраду відкрили якраз в цьому проміжку, а зміна керівництва не одразу вплинула на неї.

Борис Безрукий
Борис Безрукий фактично закрив справу про державну зраду

Однак вже згодом, після того, як питання до слідства почав ставити керівник спецслужби, місцеве управління СБУ радикально змінило свій погляд на цю історію.

Напередодні поїздки в Запоріжжя нам стало відомо, що ще 19 вересня слідчі СБУ закрили справу про держзраду у зв’язку з відсутністю складу злочину. А розслідування про розтрату та розкрадання майна вже не підслідне спецслужбі — цим займається місцева поліція.

У розмові з ВВС News Україна Борис Безрукий визнає, що фактично він ухвалив рішення прибрати з цієї справи «держраду». А на питання, чому ця справа була відкрита, каже: «Тяжко сказати, це було до мого призначення… Ця ситуація для мене також незрозуміла, чому так сталось».

Про будь-які деталі справи він говорити відмовився через таємницю слідства, а на пряме питання, чи могло СБУ у цій ситуації відстоювати якісь корисливі інтереси, тільки зітхає…

Поки розслідування поліцією цієї справи не просувається надто активно. За словами співрозмовників ВВС News Україна, правоохоронці не надто охоче прийняли від СБУ цю справу, адже для них це зайвий тягар із сумнівними доказами.

Багатостраждальний прискорювач

Коли ми приїхали до Запорізького обласного онкодиспансеру в жовтні, там саме готувались закопувати капсулу під нове приміщення, де мають облаштувати та підключити лінійний прискорювач. Це спеціальний бункер, який проєктується під апарат конкретного виробника.

Тому, як пояснює головний лікар Михайло Єсаянц, розробляти проєкт бункера вони почали тільки після оголошення результатів тендеру восени 2018 року.

Михайло Єсаянц
Михайло Єсаянц — головний лікар Запорізького обласного онкологічного диспансера

Навесні обласна рада виділила гроші на будівництво бункера, після чого на тендері визначили підрядника. «За нормального фінансування, весь бункер може бути готовий для монтажу обладнання в травні 2020 року, а запрацює у вересні», — розповів Михайло Єсаянц.

Лікар наполягає, що обидва учасники тендера — дистриб’ютори Varian та Elekta — представили якісне обладнання і його б задовольнила перемога будь-кого. А тендер вважає успішним, адже зекономили 20 мільйонів.

запоріжжя
Приміщення і бункер під новий прискорювач ще тільки будуються

Він не розуміє, на підставі чого спецслужба відкрила справу та де взяла 10 мільйонів збитків. Адже в Запоріжжі купили такий потужний прискорювач за найменшою ціною в історії України.

«Він космічний, не у всіх європейських клініках такі є. Я спитав слідчого, де я зрадив Батьківщину, але мені не відповіли», — згадує лікар розмову в СБУ, куди його викликали на допити.

На питання про тиск з боку силовиків лікар не відповів, але зізнався, що ризики затримки будівництва бункера і запуску лінійного прискорювача таки були.

Тендерні ігри

Аналізуючи хід тендерів медичного обладнання, ми звернули увагу на певні закономірності у закупівлі лінійних прискорювачів, що частково проливають світло на справу про державну зраду у Запоріжжі.

У світі є два найбільших виробники «лінійників» — американська компанія Varian (в неї в Україні кілька дистриб’юторів, але найбільший — «Протек Солюшнз») та шведська Elekta (ексклюзивний постачальник «Біосенс» — саме вона перемогла на тендері в Запоріжжі). Вони займають 90% ринку і жорстко конкурують між собою.

Але в українських держзакупівлях на Prozorro лікарні часто так прописують технічні вимоги до прискорювачів, що один з головних виробників не може брати участь. І, як стверджують спеціалізовані лікарі, часто ці умови можна було б написати так, щоб допустити усіх охочих і не погіршити якість бажаного обладнання.

До того ж співрозмовники ВВС News Україна з ринку закупівель медичного обладнання вказують на наявність корупційних схем, коли свою частку відкату під час конкурсу можуть вимагати не тільки замовники тендеру, а й силові структури. Хоча офіційно, звичайно, у розмові з нами на диктофон це ніхто не підтверджує.

компанія
Компанія «Протек Солюшнз» працює в Україні вже понад 10 років й займається продажем усього спектру медичного обладнання

Ми проаналізували тендери на лінійні прискорювачі і виявили кілька випадків, коли виробник Elekta не може потрапити на тендер. В такій ситуації прогнозовано перемагає продукція Varian, яку представляють два різні постачальника.

Наприклад, така ситуація сталася в Херсоні та Хмельницькому. Через технічні нюанси у вимогах ексклюзивний постачальник обладнання Elekta в Україні, компанія «Біосенс», на конкурс в цих містах потрапити не змогла. Натомість тендери грали постачальники Varian — «Протек Солюшнз» та «Хелс Дизайн».

Показово, що на цих двох тендерах ціну конкуренти не скидали.

А одним з керівників «Протек Солюшнз» є Юрій Горін, який кілька років тому очолював компанію «Хелс Дизайн».

Шведські представники офіційно скаржились і просили змінити, на їхню думку, несуттєві деталі, які дали б змогу долучитися до конкурсу в Херсоні.

«Якщо на Prozorro є реальна конкуренція, то це гарний майданчик продажу і зниження ціни. Якщо ж на конкурс заходять тільки дві пов’язані фірми, то такого змагання не виходить», — розмірковує пані Шептицька.

Вона вважає, що на певні тендери її компанію не пускають через штучні перешкоди у технічних умовах. При цьому директорка «Біосенс» на пряму не відповіла на питання, чи їй пропонували з кимось поділитись відкатом, щоб краще потрапляти на тендери.

«Скажу так — в Чернігові та Запоріжжі не було жодного слова про відкат», — наполягає пані Шептицька.

У Чернігові та Запоріжжі «Протек Солюшнз» та «Біосенс» конкурували напряму.

Тендери на закупівлю лінійних прискорювачів
Херсон Хмельницький Чернігів Запоріжжя
«Протек Солюшнз» (переможець) vs «Хелс Дизайн» «Протек Солюшнз» (переможець) vs «Хелс Дизайн» «Протек Солюшнз» vs «Біосенс» (переможець) «Протек Солюшнз» vs «Біосенс» (переможець)
Стартова вартість — 42,2 млн, ціна тендеру — 41,8 Стартова вартість -70 млн, ціна тендеру — 69,9 Стартова вартість — 75 млн, ціна тендеру — 57,5 Стартова вартість — 85 млн, ціна тендеру — 64,86
Пониження — 0,4 млн Пониження — 0,1 млн Пониження — 17,5 млн Пониження — 20,14 млн

Журналісти ВВС News Україна зустрілися з керівництвом компанії «Протек Солюшнз». Там запевнили, що жодних порушень чи дискримінації на конкурсах, де вони перемагали, не було. «Компанія Varian вбачає у цьому здоровий ринок», — прокоментував директор компанії Андрій Скрипко той факт, що дві компанії виставили на конкурс обладнання одного виробника.

Заперечує він і закиди, що тендери розігрують пов’язані фірми.

«Ринок не такий широкий, тому фахівці періодично мігрують з однієї компанії в іншу, але це зовсім не означає, що вони (компанії — ред.) якимось чином пов’язані», — прокоментував він роботу у своїй компанії колишнього директора конкурента з «Хелс Дизайн».

Він радить фірмам, які не згодні з умовами конкурсу, оскаржувати технічне завдання, якщо вони вбачають в ньому дискримінацію.

Натомість їхній основний конкурент компанія «Біосенс» заявила, що намагалась оскаржити тендер, але відступила через моральний тиск.

«Нас звинувачували, що ми затягували тендер і гинуть херсонські пацієнти. Я після п’ятого засідання в антимонопольному комітеті сказала — все, якщо так хочете, то робіть», — згадує директорка цієї компанії пані Шептицька.

Схожа історія була у Хмельницькому навесні 2019 року. Щоправда, у червні 2019 року результат цих торгів контролюючі органи скасували, бо у замовника не було достатньо грошей.

Протилежна ситуація відбулася в Чернігові кілька років тому. Місцевий обласний онкодиспансер прописав технічні вимоги таким чином, що на нього потрапили головні конкуренти — Varian і Elekta.

Там між компаніями дистриб’юторами відбулась справжня битва у три раунди, «Біосенс» скинув ціну до 57,5 мільйона і переміг. Економія склала 17,5 мільйонів гривень.

запоріжжяЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ОНКОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР
Алла Шептицька

Така ж битва вдруге в історії закупівлі прискорювачів на Prozorro відбулась восени 2018 року у вже згаданому нами Запоріжжі. Але якщо порівняти два тендери, то в Запоріжжі, де відкрили справу про держзраду, ціна аналогічного прискорювача була навіть вигідніша, ніж в Чернігові.

Ми зв’язались з керівником Чернігівського обласного онкодиспансера Валерієм Зубом, який на дочасних парламентських виборах влітку 2019 року обрався по мажоритарці до Верховної Ради від «Слуги народу».

Пан Зуб назвав тендер у Запоріжжі «зразком відкритості» й навіть позаздрив, що на торгах продавці так сильно скинули ціну. «У Запоріжжі зуміли купити навіть якісніше обладнання однією закупівлею, яке їм загалом обійшлось дешевше», — стверджує він.

Лікар переконаний, що жодної фінансової шкоди державі, а тим паче державної зради, у Запоріжжі бути не могло. І закликав усі клініки писати технічне завдання так, щоб намагатись допустити до конкурсу всіх охочих, а не створювати штучні обмеження.

Відставки на Київщині

Але найпекельніші баталії розгорнулися на Київщині. В кінці серпня 2019 року тендер на закупівлю «лінійника» оголосив Київський обласний онкодиспансер.

Очікувана вартість обладнання склала 70 мільйонів, проте технічне завдання прописали так, що компанія «Біосенс» зі шведським обладнанням Elekta податись на тендер не змогла. Натомість під всі вимоги спокійно потрапляла продукція їхніх конкурентів — дилерів Varian.

лист
Запрошення взяти участь у тендері
відповідь
Відповідь компанії

В середині вересня складалося враження, що торги у Києві відбудуться за сценарієм Херсона та Хмельницького. Саме такий розвиток прогнозувала у розмові з ВВС News Україна керівник «Біосенс» Алла Шептицька.

«Ми б з радістю взяли участь у тендері в Києві навіть з машиною вищого класу, ніж у тендерному завданні. Але за умови, що вимоги в деяких деталях змінять, щоб ми фізично могли втрапити у тендер», — розповідала вона в середині вересня.

Тоді пані Шептицька прогнозувала, що з нинішнім курсом євро компанія могла б знизити ціну на торгах суттєво нижче 60 мільйонів гривень. Але ситуацію різко змінив політичний скандал у владній команді Київщини.

19 вересня депутат від «Слуги народу» округу на Київщині Олександр Дубінський заявив, що під час закупівлі прискорювача планується «відкат» у 20%, і вже визначено, що закуплять прискорювач Varian. У корупції він звинуватив нового керівника області Михайла Бно-Айріяна.

Бно-Адріян
Михайло Бно-Айріян пішов з посади за кілька днів до проведення тендеру

Після гучних звинувачень у корупції, які губернатор заперечував, Бно-Айріян 26 вересня звернувся до компанії «Біосенс» з пропозицією таки взяти участь у конкурсі.

У відповідь чиновнику пояснили, що представити на конкурсі своє обладнання вони зможуть тільки у разі, якщо онкодиспансер змінить технічні вимоги, через які Elekta «вилетіла» з торгів.

В результаті технічні вимоги так і не змінили, «Біосенс» до конкурсу не потрапила, а сам губернатор згодом подав у відставку.

Тендер відбувся і його виграла компанія «Протек Солюшнз», яка все ж таки скинула на торгах ціну з 69 до 59 мільйонів.

Джерело: BBC News Україна